Міста Японії

Міста́ (яп. 市) — адміністративні одиниці Японії муніципального рівня. На відміну від японських містечок і сіл, міста не є складовими повітів, а на пряму підлягають префектурам, на території яких знаходяться. Права міст визначені «Законом Японії про місцеве самоврядування» 1947 року.

Адміністративний поділ Японії
Регіональний * Канто Кінкі Кюсю Сікоку Тохоку Тюбу Тюґоку Хоккайдо
Префектурний Айті Акіта Аоморі Вакаяма Ехіме Ґіфу Ґумма Ібаракі Івате Ісікава Канаґава Каґава Каґошіма Коті Кумамото Кіото Міядзакі Міяґі Міє Нара Наґано Наґасакі Ніїґата Ойта Окаяма Окінава Осака Сайтама Саґа Сідзуока Сімане Сіґа Токіо Токушіма Тотторі Тотіґі Тояма Тіба Фукуй Фукуока Фукусіма Хоккайдо Хьоґо Хіросіма Яманасі Ямаґата Ямаґуті
Субпрефектурний Області Повіти
Муніципальний Міста державного значення Центральні міста Особливі міста Міста Особливі райони Токіо Райони Містечка Села
Субмуніципальний Міські райони
Категорія • Інші країни

Зазвичай, в Японії статус міста надається таким містечкам або селам, кількість мешканців яких перевищує 50 000 чоловік. Цей статус не змінюється навіть за умови зменшення жителів міста. Наприклад населення міста Утасінай у префектурі Хоккайдо становить лише 6000, в той час як сусіднє містечко Отофуке тієї ж префектури нараховує близько 40 000 мешканців.

Залежно від кількості населення, японські міста можуть бути підвищенні до статусу особливих міст (200 000 мешканців і більше), центральних міст (300 000 мешканців і більше) та міст державного значення (500 000 мешканців і більше). Кожен статус передбачає отримання містом нових прав у самоуправлінні.

Японська столиця Токіо помилково вважається містом, проте насправді є столичною префектурою. Як правило, коли говорять про «місто Токіо» мають на увазі 23 особливі райони Токіо, що утворюють центр токійської метрополії. Кожен з цих особливих районів має такий самий статус і права як звичайне японське місто.

Сьогодні в Японії нараховується близько 782 міст. [1].