Річкові монітори типу «Братіану»

Річкові монітори типу «Братіану»"' - побудовані у Австро-Угорщині за замовленням Румунії річкові кораблі, які використовувались румунськими ВМС, і, як трофеї Другої світової війни, ВМС СРСР. Було побудовано чотири монітори цього типу: Ion C. Brătianu, Catargiu, Mihail Kogălniceanu та Ion Lahovari. [1]

Річкові канонерські човни типу «Братіану»
Монітор «Brătianu» у 1913 році
Служба
Держава прапора ВМС Румунії
ВМФ СРСР
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 680 тонн
Довжина 208 м
Ширина 10,3 м
Осадка 1,6 м
Бронювання Пояс: 70 мм
Башти: 75 мм
Палуба: 20-75 мм
Технічні дані
Рухова установка 2 двигуни
Потужність 1 800 к.с.
Швидкість 13 вузлів
Екіпаж 110 чоловік
Озброєння
Артилерія 3 x 120-мм гармати Skoda »
2 x 120-мм гаубиці
4 x 47-мм гармати
2 x 6,5-мм кулемети

Проектування та будівництво

Конструкція базувався на подібних австро-угорських річкових моніторах, таких як типи Körös і Temes. Румунські монітори були дещо більшими. Їх основним озброєнням були три 120-мм морські гармати в індивідуальних баштах та дві 120-мм гаубиціі для обстрілів берегових цілей. Допоміжним озброєнням були чотири скорострільні 47-мм гармати і два 6,5-мм кулемети.

Товщина броні досягала 70–75 мм на поясі, баштах та бойовій рубці та зменшувалась до 20 мм над деякими частинами палуби. Секції чотирьох річкових моніторів були побудовані Stabilimento Tecnico Triestino у Трієсті (тоді належав Австро-Угорщині) ділянках, а потім перевезені до Румунії залізницею. Монітори були зібрані і спущені на воду на верфі Галацу в Румунії між 1907 і 1908 роками. [1] [2] [3] [4]

Історія служби
Сержант з екіпажу монітора Lascăr Catargiu

Перша світова війна

Під час Румунської кампанії Першої світової війни монітори підтримували румунські сухопутні війська під час Тутраканської битви і евакуювали румунську 9-ю піхотну дивізію з обложеного міста. Пізніше вони сприяли зупиненню наступу Центральних держав у дельти Дунаю і сприяли утриманню фронту проти німецьких військ у Молдові влітку і восени 1917 року. [5]

Монітори також сприяли румунсько-російській перемозі у Першій битві при Кобадіні, [6] а звістка про їх приїзд завершила битву при Ряхово.[7]

Друга Світова війна

22 та 23 червня 1941, на початку Операції «Барбаросса», Mihail Kogălniceanu за підтримки іншого румунського монітора Basarabia (колишній австро-угорський Inn, отриманий за репараціями) та чотирьох катерів зумів відбити атаки кораблів Дунайської флотилії СРСР, яка також мала у своєму складі монітори.[8]

Схема розміщення артилерії на моніторі "Азов" (колишній Ion C. Brătianu)

24 серпня 1944, Lascăr Catargiu та Mihail Kogălniceanu були потоплені радянською авіацією. 27 серпня Ion C. Brătianu був захоплений радянськими військами та перейменований на "Азов". Alexandru Lahovari також був захоплений 2 серпня і отримав ім'я "Маріуполь". Обидва монітори врешті-решт повернули Румунії 23 червня 1951. Їх вивели у резерв 1957, а потім розібрали на метал між 1959 та 1962.[1]

Зовнішні посилання

Список літератури
  1. Conway's Fighting Ships 1906-1921, p. 422
  2. Roger Kafka, Roy L. Pepperburg, Warships of the World, p. 881
  3. Warship International, Volume 4, p. 145
  4. Warship International, Volume 21, p. 160
  5. Spencer Tucker, Priscilla Mary Roberts, World War I: Encyclopedia, Volumul 1, p. 999
  6. Romanian Review, Volume 51, Issues 327-332, p. 139
  7. Michael B. Barrett, Prelude to Blitzkrieg: The 1916 Austro-German Campaign in Romania, p. 143
  8. Jonathan Trigg, Death on the Don: The Destruction of Germany's Allies on the Eastern Front , Chapter 3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.