Сава Іванов
Сава Іванов (болг. Сава Іванов; нар. 3 листопада 1891, Велико-Тирново — пом. 1 квітня 1958, Софія) — болгарський військовик, контр-адмірал в епоху царя Бориса ІІІ.
| Сава Іванов | |
|---|---|
| болг. Сава Іванов | |
| Народження |
3 листопада 1891 Велико-Тирново, Болгарія |
| Смерть |
1 квітня 1958 (66 років) Софія, Болгарія |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Болгарія |
| Освіта | Національний військовий університет Васила Левскі |
| Звання | контр-адмірал |
| Війни / битви | Перша світова війна і Друга світова війна |
Життєпис
Народився 3 листопада 1891 у Велико-Тирново, нащадок відомого болгарського скульптора Колю Фічето. 1910 закінчив Військове училище в Софії, а 1914 закінчив Санкт-Петербурзький морський кадетський курс.
З 1912 по 1913 служив на флоті. У період з 30 березня 1913 до 1 вересня 1913 був капітаном корабля «Дръзки». У тому ж році служив на кораблі «Надежда». З 1914 спеціалізувався у царині морської авіації в Німеччині.
З 1918 по 1919 — командувач водної станції у Варні. Брав участь у Першій світовій війні.
1931 призначений командиром гірничодобувної компанії, а з 1932 — командиром морської бригади. З 1933 по 1935 був командиром Дунайського флоту.
У період з 5 грудня 1935 по 1 квітня 1937 — командувач Військово-Морського флоту (командир морської дивізії). Пішов у запас 1939.
Працював директором Чорноморського науково-дослідного інституту. 1941 отримав звання контр-адмірала.
Був двічі мобілізований під час Другої світової війни.
Викладацька діяльність
З 1925 читав лекції з метеорології, океанології та морської авіації для офіцерів. З 1928 по 1931 очолив Воєнноморське училище у Варні.
Праці
- «История на Дунавската флотилия за периода 1879—1935 година».
- «Противоподводната и противовъздушна отбрана на морското крайбрежие»,
- «Правилник за управление на българския флот в мирно време»
- «Библиография на Черно море и крайбрежието му»
Джерела
- «История на Дунавската флотилия за периода 1879—1935 година».
- «Противоподводната и противовъздушна отбрана на морското крайбрежие»,