Савка Ярослав

Яросла́в Са́вка (* 1907 — † 1972, Львів) — український фотограф, пропагандист української фотографії, співорганізатор першого українського фотографічно-мистецького часопису «Світло й Тінь».

Уперше Ярослав Савка запрезентував своє фотомистецтво 1926 року на «Виставці українського краєвиду» в Станіславові. На ній молодий аматор презентує свої фотографії пейзажу й одразу здобуває творче ім'я.

Згодом Я. Савка став активним організатором мистецького життя Львова, в 1930 році вступає до УФОТО і стає незабаром його скарбником. У 1933 році він стає одним із організаторів та співзасновників першого українського фотографічного журналу у Львові «Світло й Тінь», а також постійним учасником та організатором виставок у Львові.

У 1947 році родину Я. Савки репресовано і вивезено на багаторічне заслання до Сибіру. 1948 року засуджений на 25 років тюремного ув'язнення у Мордовії. На волю він вийшов лише після смерті Сталіна.

Фотографії Я. Савки відзначались технічною довершенністю та незвичайними ракурсами. Одним з перших почав робити панорамні фотографії Львова.

Попри активну участь Я. Савки у громадському житті Львова та Галичини опубліковано досить небагато матеріалів про його діяльність. Бракує також публікацій його світлин.

У серпні 2007 року в Національному музеї у Львові відбулася виставка присвячена 100-річчю від дня народження Ярослава Савки та 35-м роковинам від часу смерті фотомитця.

Донька видатного фотомитця Марія Савка-Гнилякевич вирішила подарувати Національному музею скульптурний портрет батька роботи Сергія Литвиненка, створений у 1938 році. «Він розгледів особистість батька, показав його таким, яким той був насправді. Весь світ сходився для нього у фокусі фотоапарата. Він усе сприймав крізь камеру. І не було нічого вищого, ніж робота».