Савченко Павло Григорович

Са́вченко Павло́ Григо́рович (18871920) — поет-символіст родом з Полтавщини, брат Якова Савченка. Автор збірки поезій «Мій сміх, моя задума. Епільоги» (Лохвиця, 1913), співробітник «Літературно-критичного альманаху» (1918). Перебуваючи спершу під впливом народницької поетики, пізніше, як символіст, був прихильником «чистого мистецтва». Розстріляний денікінцями.

Савченко Павло Григорович
Народився 16 (28) липня 1887
Жабки, Лохвицький район, Полтавська область
Помер 1920
Ромни, Полтавська губернія, Українська СРР
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, поет
Мова творів українська
Роки активності з 1909
Жанр поезія

 Висловлювання у Вікіцитатах

Більшу частину віршів Савченка було опубліковано посмертно («Червоний вітер. Поезії», 1991).[1]

Примітки

  1. У низці джерел поету помилково приписано збірку російськомовних поезій «Пение пуль» (1916), яка насправді належить Порфирію Миколайовичу Савченку.

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.