Сага про Єсту Берлінґа (фільм)

«Сага про Єсту Берлінґа» (швед. Gösta Berlings saga) шведський драматичний фільм 1924 року, поставлений режисером Моріцем Стіллером за однойменним романом Сельми Лагерлеф 1891 року.

Сага про Єсту Берлінґа
швед. Gösta Berlings saga
Оригінальний постер до фільму
Жанр драма, мелодрама
Режисер Моріц Стіллер
Сценарист
  • Моріц Стіллер
  • Рагнар Гільтен-Кавалліус
На основі «Сага про Єсту Берлінга» Сельми Лагерлеф
У головних
ролях
Ларс Гансон
Герда Лундеквіст
Оператор Юліус Янсон
Кінокомпанія Svensk Filmindustri (SF)
Дистриб'ютор Svensk Filmindustri
Тривалість 183 хв.
Мова німий (шведські інтертитри)
Країна  Швеція
Рік 1924
Дата виходу 10 березня 1924 (Швеція)
IMDb ID 0014109
Рейтинг IMDb:
 Сага про Єсту Берлінґа у Вікісховищі
Додаткові характеристики
Формат плівки 35 мм
Співвідношення 1,33 : 1
Колір чорно-білий

Сюжет

Швеція, близько 1820 року. Дружина майора Самселіуса Маргарет, власниця кузень і величезних земель, влаштовує в маєтку Екебю розкішні прийоми. Вона оточена свитою з дванадцяти вірних кавалерів, гучних гульвіс і авантюристів, які складають її особисту гвардію та живуть за її рахунок. Пастор Єста Берлінґ, колись позбавлений приходу за пияцтво, вступає у братство «Лицарів Екебі». Окрім того, він ще й наставник юної Елізабет, яка вийшла заміж за графа Генріка Дону, але таємно закоханої в Єсту. На прийомі Єста бере участь у невеликій виставі, і партнеркою йому дістається Маріанна Сінклер, яка цілує його в губи, коли піднімається завіса. Глядачі думають, що цей поцілунок — частина спектаклю, але підступний Лицар Сінтрам розкриває правду батькові Маріанни Мельхіору. Той виганяє доньку з дому, і Маріанна вимушена блукати по холоду і снігу. За вечерею Лицар Крістіан Берг, за намовою Сінтрама, заявляє, ніби все своє багатство майориха отримала від коханця, який передавав кошти її чоловікові, таким хитрим чином розраховуючись з коханкою. Майориха зізнається привселюдно, що саме так воно і є. Майор, який нічого про це не знав, зрікається дружини, як колись вона сама відреклася від власної матері й прогнала її, оскільки та не схвалювала цієї любовної інтрижки. Майориха знаходить матір, що живе в жалюгідній халупі, і та прощає її.

Майор віддав Екебю на відкуп Лицарям. Єста Берлінґ роз'їжджає околицями в санях, розшукуючи майориху, але замість неї знаходить Маріанну, вмираючу від холоду. Він робить її королевою Екебю. Майориха збирає тих мешканців маєтку, що як і раніше їй вірні, та разом з ними підпалює маєток. Лицарі пов'язані та кинуті в сани. Проте, Єста рятує Маріанну й передає її батькові, з яким вона мириться. Маріанна прощається з Єстою, і той оголошує, що відтепер стане «паломником снігу і ночі». Він саджає в сани Елізабет, яка була відправилася на його пошуки. За ними женуться вовки, але вони живими і неушкодженими прибувають в село. Єста привозить Елізабет прямо до чоловіка. Той дізнався, що їх свідоцтво про шлюб складене невірно. Перш ніж підписати новий документ, Елізабет зізнається, що погрішила, і матір Генріка Дони її проганяє. Її пускає у свій дім її дядько Мельхіор. Майориха, заарештована за підпал, дізнається у в'язниці про смерть чоловіка.

Настає весна. Єста і Лицарі відбудували Екебю наново. Щоб забути про свій смуток, Елізабет вирушає до Італії. На поштовій станції Брубю вона зустрічає майориху, яка повертається з ув'язнення. Намагаючись розшукати Майоршу, Єста Берлінґ розуміє, як палко кохала його Елізабет усе життя. Майориха допомагає їхньому союзу. Лицарі, забувши колишні образи, святкують повернення майорихи в маєток. Вона віддає маєток Єсту, якому належить управляти кузнями.

У ролях

Грета Гарбо у кадрі з фільму
Ларс ГансонЄста Берлінґ
Герда ЛундеквістМаргарета Самзеліус
• Гільда Форсслундїї мати
• Отто Ельг-Лундбергмайор Самзеліус
• Сікстен МальмерфельдтМельхіор Сінклер
• Карін СванстремГустава, його дружина
• Дженні ГасселквістМаріанна, його дочка
• Еллен Седерстремграфиня Марта Дона
• Торстен Гаммаренграф Генрік Дона, його син
Грета ГарбоЕлізабет Дона
• Свен ШоландерСінтрам

Знімальна група

Реліз

Спочатку фільм вийшов у прокат двома серіями (2345 та 2189 м), які були показані глядачам з інтервалом в декілька днів. Потім вони були об'єднані, а єдиний фільм, що вийшов, був скорочений. По Європі і США циркулювали різні копії, хронометраж яких варіювався залежно від країни.[1]

Примітки

Джерела

  • Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 1031—1033. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.