Моріц Стіллер

Моріц Стіллер народився 17 липня 1883 в Гельсінкі, Фінляндія, в сім'ї польських євреїв, справжнє ім'я — Мойше Штіллер. Його мати покінчила життя самогубством, коли йому були чотири роки. Після цього виховувався в родині друзів батьків. З дитинства виявив цікавість та здібності до театру та у 1899—1909 роках працював актором в різних провінційних театрах Фінляндії та Швеції.[6] Був призваний в російську армію, але, не бажаючи служити, втік до Швеції. У 1910-12 роках очолював експериментальний театр Лілла-театр у Стокгольмі.[6]

Грета Гарбо і Моріц Стіллер на пароплаві «S/S Drottningholm» на шляху до США (1925)

У 1912 році Моріц Стіллер почав роботу в індустрії німого кіно, що швидко розвивалаля у Швеції того часу, одночасно як сценарист, режисер (дебютував фільмом «Мати і дочка», швед. Mor och dotter) та актор короткометражних фільмів. Як актор він знявся всього в п'яти фільмах, і після 1912 року практично завершив акторську кар'єру, щоб мати більше часу на сценарії й режисуру. Згодом Стіллер перейшов до повнометражних фільмів. У 1918 році поставлений ним фільм «Перший син Томаса Грааля» (швед. Thomas Graals bästa barn) з Віктором Шестремом у головній ролі отримав багато відгуків у пресі. До 1920 року Стіллер, що зняв на той час більше тридцяти п'яти фільмів, був провідною фігурою шведської кіноіндустрії.

У 1920 році в Королівському Драматичному Театрі в Стокгольмі Моріц Стіллер побачив молоду акторку на ім'я Грета Густафсон, і запропонував їй важливу роль другого плану у фільмі «Сага про Єсту Берлінґа» за романом Сельми Лагерлеф. Він також вибрав для неї сценічний псевдонім Грета Гарбо. Фільм мав значний успіх, і Стіллер та Гарбо відправилися до США, де прийняли пропозицію Луїса Маєра про прийом на роботу в компанію Метро-Голдвін-Маєр.

У Голлівуді Стіллер почав працювати над фільмом «Спокусниця». Проте, він не зміг адаптуватися до роботи у складі великої студії, і після низки конфліктів був звільнений, а фільм переданий Фреду Нібло. Стіллер був негайно прийнятий на роботу в конкуруючу студію Famous Players — Lasky Corporation, де зняв три фільми, але був звільнений під час зйомок четвертого як результат постійних розбіжностей з власниками студії.

Моріц Стіллер повернувся до в Швецію в 1927 році, де наступного року помер від плевриту у віці сорока п'яти років. Він похований на Північному цвинтарі Стокгольма.

Режисер та сценарист

Рік		Назва українською	Оригінальна назва	Режисер	Сценарист
1912		Мати і дочка	Mor och dotter
		Чорні маски	De svarta maskerna
		Жених-тиран	Den tyranniske fästmannen
		Садівник	Trädgårdsmästaren
1913	к/м	Вампір	Vampyren
		Коли кохання вбиває	När kärleken dödar
		Прикордонний інцидент	Gränsfolken
		Сучасна суфражистка	Den moderna suffragetten
		Життєвий конфлікт	Livets konflikter
1914	к/м	Брати	Bröderna
		Заради свого кохання	För sin kärleks skull
		Червона вежа	Det röda tornet
1915		Месник	Hämnaren
		Мадам де Теб	adame de Thèbes
		Коли художники кохають	När konstnärer älska
		Його шлюбна ніч	Hans bröllopsnatt
1916		Кинджал	Dolken
	к/м	Кохання і журналістика	Kärlek och journalistik
		Крила	Vingarne
	к/м	Балетна примадонна	Balettprimadonnan
1917		Найкращий фільм Томаса Гроля	Thomas Graals bästa film
		Олександр Великий	Alexander den Store
1918		Найкраща дитина Томаса Гроля	Thomas Graals bästa barn
1919		Пісня про багрово-червону квітку	Sången om den eldröda blomman
		Гроші пана Арне	Herr Arnes pengar
1920		Еротикон	Erotikon
1921		Юхан	Johan
		Біженці	De landsflyktige
1923		Сага про Гуннара Геде	Gunnar Hedes saga
1924		Сага про Єсту Берлінґа	Gösta Berlings saga
1926		Спокусниця	The Temptress
1927		Готель «Імперіал»	Hotel Imperial
		Колючий дріт	Barbed Wire
		Жінка під судом	The Woman on Trial
1928		Вулиця гріха	Street of Sin

Актор

• СТИЛЛЕР, Мориц // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А—Л. — С. 601—602. — 3000 прим. (рос.)