Саджа

Саджа́,[1] копи́тка[1] (Syrrhaptes) — рід птахів родини рябкових (Pteroclididae), ряду голубоподібних (за іншою систематикою — ряду рябкоподібних), поширений переважно в центральній Азії. Існує 2 види — саджа звичайна (Syrrhaptes paradoxus) і саджа тибетська (Syrrhaptes tibetanus).

?
Саджа

Звичайна саджа (Syrrhaptes paradoxus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Рябкоподібні (Pteroclidiformes)
Родина: Рябкові (Pteroclididae)
Рід: Саджа (Syrrhaptes)
Illiger, 1811
Види
Посилання
Вікісховище: Syrrhaptes
Віківиди: Syrrhaptes
ITIS: 177041
NCBI: 302526
Fossilworks: 39352

Опис

Має розмір голуба, довжина тіла — 40 см, розмах крил — до 71 см, маса тіла — 240—400 г. Оперення жовтувате з чорно-бурими поперечними смужками. Ноги оперені повністю. Заднього пальця в садж немає, три передні пальці в них зрослися та утворюють спільну підошву, що нагадує копито (звідси друга назва). Мешкають у пустелях, напівпустелях і степах. Кладку з 3 яєць насиджують самка і самець біля місяця. Живляться саджи насінням, вегетативними частинами рослин, комахами.

Саджа на території України

На території України саджу звичайну (Syrrhaptes paradoxus) помічали під час періодичних нальотів, що були відмічені в 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 р. В 1888 та 1908 pp. саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні (Дніпропетровська область, Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської області та в Прилуцькому районі Чернігівської області в травні та червні 1921 р. Під час нальотів саджі з'являлися у нас зазвичай весною (квітень) і трималися до початку зими (грудень). Масові зальоти на територію України збігалися з масовими зальотами в садж в Європу, і були спричинені, очевидно, проблемами з кормовою базою в місцях постійного гніздування.

Джерела

Посилання
  1. Саджа. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.