Садур Ніна Миколаївна
Ніна Миколаївна Садур (рос. Нина Николаевна Садур, уроджена: Ніна Миколаївна Колесникова; нар. 15 жовтня 1950 р., Новосибірськ, Росія) — російська письменниця, прозаїк та драматург.
| Ніна Садур | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Нина Садур | ||||
| Ім'я при народженні | Ніна Миколаївна Колесникова | |||
| Народилася |
15 жовтня 1950 (71 рік) Новосибірськ | |||
| Громадянство |
 Росія | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург | |||
| Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | російська | |||
|
| ||||
Життєпис
Народився 15 жовтня 1950 року в місті Новосибірськ, у сім'ї професійного поета та вчительки російської мови і літератури. Після закінчення школи вступила у Новосибірське відділення Московського інституту культури, одночасно працювала в бібліотеці.
Писати почала з кінця 1970-х років, друкуватися — з 1977 року. Перша її публікація відбулася в журналі «Сибірські вогні». У 1983 році закінчила Літературний інститут імені Горького. На початку своєї творчої кар'єри, щоб заробити на життя, їй довелося влаштуватися мити підлогу в Театр ім. Пушкіна.
У 1982 році написала п'єсу «Чудна баба», яка відразу принесла їй популярність в театральних колах. 1989 року випустила свій перший повноцінний збірник п'єс «Чудна баба».
1994 року виходить її перша книга прози «Відьмині слізоньки».
У 1999 році вийшла її збірка «Паморока».
З 1989 року є членкинею Спілки письменників СРСР.
Премії, відзнаки та нагороди
Премія фонду "Знамя" (1997).
Твори
- «Панночка»[1]
- «Миленький, рыженький»
- «Лунные волки»
- «Брат Чичиков»
- «Памяти Печорина»
- «Нос»
- «Доктор сада»
- «Уличенная ласточка»
- «Заря взойдет»
- «Ехай»
- «Чудная баба»
- «Мужчины его женщины»
- «Я — это ты»
- «Таксистка»
- «Ростов-папа»
- «Юг»
- «Ветер окраин»
- «Чудесные знаки спасенья»
- «Сад»
- «Заикуша»
- «Девочка ночью»
- «Немец»
- «Сила волос»
- «Фалалей»
- «Похождения Шипова»
- «Мальчик-небо»
- «Остров Несусвет»
- «Лётчик»
- «Снегири»