Сад Гетсиманський

«Сад Гетсима́нський» роман з автобіографічними елементами українського письменника Івана Багряного, який було написано в 19481950 роки. За біблійною легендою, Гетсиманський сад — місце передсмертних мук, молитов Ісуса Христа.

«Сад Гетсиманський»
Обкладинка першого видання 1950 року
Автор Іван Багряний
Мова українська
Видавництво Україна
Видано 1950
Сторінок 560
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу

Проблематика твору

Роман «Сад Гетсиманський» є гімном людській гідності на межі буття і смерті, та одночасно і гнівним вироком тоталітарному сталінському режиму, який нищив мільйони людей без слідства і суду, а головне — без вини звинувачених. В творі йдеться про трагічну долю сім'ї сільського коваля Якова Чумака, зокрема, його наймолодшого сина Андрія.

Прізвища змальованих у романі слідчих НКВС, тюремних адміністраторів, в'язнів — невигадані. Автор, як він сам говорив, зберіг їх для того, щоб нащадки знали катів народу, а жертви не залишилися безіменними.

Ідея твору, світоглядна концепція автора розкривається через діалоги між катами і жертвою. Слідчі відстоюють штучний, неприродний світ, в якому «людина є пшик» і де «людей вистачить», скільки не вбивай. А герой терпить будь-які тортури і не ламається, бо за ним гуманістичний світ, де вічна лише людська душа, а політичний режим — минущий. Андрій і його слідчі, мов Христос і Понтій Пілат, проходять перед грядущими віками, перед нами і перед нашими дітьми, і далі - Слідчі Великін, Фрей, Сергеєв, Донець — породження невмолимого механізму сталінської репресивної машини. У кожного з них свої методи і стиль роботи, своя знівечена доля і душа, але спільний на всіх страх і приреченість, приховані жорстокістю і цинізмом.

Андрій же, як і його брати та друзі з ув'язнених, — натура духовно цілісна. Він не жертвує собою чи будь-ким в ім'я ідеї, він живе в ім'я того, у що вірить. Як і для більшості однокамерників, для Чумака головне — не втратити в собі Людину серед цього ґвалту, не стати «пшиком», не визнати себе винуватим без вини.

Страшним був вирок для дітей сільського коваля Чумака. Чотирьом синам і зовсім юній сестрі Галі було суджено пройти усі муки НКВС. Ніхто з них не просив помилування, бо не визнавав «пролетарського правосуддя, здійснюваного закаблуками й палкою», як і «соціалізму, будованого тюрмою і кулею». Заміна розстрілу двадцятирічною каторгою мало що змінила в їхньому сплюндрованому житті. Але віриться, що і через ці довгі роки вони пройдуть без злості і ненависті, винесуть все, що приготувала їм доля, залишаться справжніми патріотами України.

Сюжет

У романі «Сад Гетсиманський» письменник кидає людину у вогненну пащу диявола, «обираючи» для цього нелюдського іспиту на людяність молодого хлопця Андрія Чумака, розповідає про чотирьох синів Якова Чумака, який ніби «супроводжує» і духовно підтримує свого наймолодшого сина лабіринтами внутрішньої в'язниці НКВС, де він з чиєїсь підлої намови мусить пройти всі кола пекла: тортури, нічні допити, образи, знущання, провокації… І.Багряний показує нам, що в той час «червоного дракона» людей вважали за худобу, бидло, шматок ганчірки. Над ними знущалися, мордували, змушували зізнаватись в тому, чого не скоювали, його просто можна назвати «політичним та духовним терором» проти простих, мирних людей.

За час перебування у в'язниці НКВС Андрій Чумака допитували :

1) слідчий Сергеєв. Чумак його розколов, бо Сергеєв погано спав, ймовірно уві сні його мучили сцени побиття арештантів і методи їх допитів.

2) слідчий Донець. Був найтяжчим слідчим і Чумак ледь не розколовся. Для того, щоб протриматись Чумакові довелось «завербувати» Донця. Випадково Андрій у в'язниці зустрів знайомого Донця і дізнався багато інформації про свого слідчого. «Завербувати» — тобто Андрій зізнався, що вони із Донцем разом колись були дисидентами і коли випала нагода в деталях описав Фрею про Донця. За що слідчого теж ув'язнили.

Фінал твору оптимістичний.

Місце дій

Дії твору розгортаються в Харкові, у в'язницях на Раднаркомівській та Холодній горі.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.