Саймон Пірані

Саймон Пірані — один з чотирьох дітей Фелікса Пірані, відомого фізика-теоретика.

За словами Пірані, його світогляд «формувався у марксистській традиції». Він був членом британської Робітничої революційної партії з 1972 р. до початку 1990-х рр. Був редактором газети профспілки шахтарів (1990–1995).

Окрім того Пірані працював журналістом, написав серію статтей про справу Георгія Гонгадзе в Україні. Згодом перейшов до академічної роботи.

Дослідження Пірані як історика були зосереджені на радянської Росії. 2008 року вийшла його книжка «Російська революція у відступі 1920—1924: радянські робітники та нова комуністична еліта». У праці детально розглядаються відносини між робітничим класом та комуністичною партією в Москві на початку радянського періоду.

Саймон Пірані також автор книжки «Зміни в путінській Росії: влада грошей і народ» (2010).

Як дослідник енергетики Пірані писав про ринок природного газу в колишньому Радянському Союзі, в тому числі як співавтор та співредактор книжки «Російська газова матриця: як ринки рухають зміни» (2014).

У 2018 році вийшла книжка Пірані про глобальну історію споживання викопного палика (Burning Up: A Global History of Fossil Fuel Consumption). В ній він зображує зростання споживання як результат світової капіталістичної економічної експансії.[2] Пірані стверджує, що першорядним є взаємозв'язок між технологічними системами, на які припадає більшість використання викопного палива, та соціальними й економічними системами, в які вони вбудовані.

• Марко Бойцун

• Кліматична політика, енергетика й українсько-російські відносини: інтерв'ю із Саймоном Пірані // Спільне, 24 грудня 2020
• Саймон Пірані: «Те, що люди могли би зробити для вирішення своїх проблем колективною дією, — завжди більше, ніж те, на що вони спроможні самотужки» // Спільне, 6 березня 2014.