Саламандра мармариська

Загальна довжина досягає 12,4—15 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова сплощена та витягнута. На горлі присутні шкіряна складка. На задній частині голови помітні паратоіди (залози). Тулуб стрункий та кремезний з 11—13 слабко помітними реберними борознами. Хвіст дорівнює або менший за тіло. У самця зверху хвоста є колосоподібний виступ та шлюбні мозолі на передніх кінцівках.

Забарвлення спини темно—коричневий з нечисленними, невеликими сріблясто—білими плямами. З боків проходить біла смуга. Черево коричневого кольору. Спинна сторона хвоста яскравіше, ніж нижня. Кінцівки блідо-помаранчевого або жовтого кольору. Паротоіди чорного кольору.

Полюбляє ліси помірного пояса. зустрічається на висоті до 600 м над рівнем моря. Активна вночі. Найбільшу активність проявляє в більш прохолодні та вологі зимові місяці, на які припадає і сезон розмноження.

Статева зрілість настає у віці близько 3 років. Парування відбувається амплексусом. Розмноження ніяк не пов'язане з водою. Яйця розвиваються усередині матки. Цим тваринам властива «оофагія», коли сильні личинки поїдають незапліднені яйця або більш слабких личинок. Через 5-8 місяців з'являються повністю розвинені дитинчати.

Поширена вздовж південно-західного узбережжя Анатолії між містами Ула і Мармарис (Туреччина).

• Boehme, W., Grossenbacher, K., and Thiesmeier, B. (1999). Handbuch der Reptilien und Amphibien Europas, band 4/I:Schwanzlurche (Urodela). Aula-Verlag, Wiesbaden.