Салватерра-де-Магуш
Салвате́рра-де-Ма́гуш (порт. Salvaterra de Magos; МФА: [saɫ.vɐ.ˈte.ʁɐ dɨ ˈma.guʃ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Сантарен. Розташований у західній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Ештремадура. Належить до Сантаренської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1295 року. Поділяється на 4 парафії. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Рібатежу. Площа муніципалітету — 243,93 км²
Салвате́рра-де-Ма́гуш | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна: | Португалія | ||
• Регіон: | Алентежу | ||
• Провінція: | Рібатежу | ||
• Округ: | Сантарен | ||
Площа: | 243.93 км² | ||
Населення: | 22 159 ос. (2011) | ||
• Густота: | 90,84 осіб/км² | ||
Самоврядування: | 1295 | ||
Індекс: | 2120 | ||
Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
Код LAU: | 1415 | ||
Офіційний сайт | |||
, населення муніципалітету — 22159 ос. (2011); густота населення — 90,84 осіб/км² . Патрон — святий Павло. Святковий день муніципалітету — 1-й четвер після Вознесіння. Поштовий індекс — 2120. Код місцевої адміністративної одиниці — 1415. Складова статистичного регіону Алентежу.
Назва
- Салвате́рра-де-Ма́гуш (порт. Salvaterra de Magos, МФА: [saɫ.vɐ.ˈte.ʁɐ dɨ ˈma.guʃ][2], [Салвате́ра дие Ма́гуш]) — сучасна португальська назва.
- Салвате́рра-де-Ма́гос (ісп. і ст.-порт. Salvaterra de Magos) — стара португальська й іспанська назви.
- Салвате́рра (порт. Salvaterra, МФА: [saɫ.vɐ.ˈte.ʁɐ][2], [Салвате́ра]) — скорочена назва.
Географія
Салватерра-де-Магуш розташована на заході Португалії, на південному заході округу Сантарен.
Салватерра-де-Магуш межує на півночі з муніципалітетом Алмейрін, на сході та півдні — з муніципалітетом Коруше, на південному заході — з муніципалітетом Бенавенте, на заході — з муніципалітетами Азамбужа і Карташу.
Історія
1295 року португальський король Дініш надав Салватеррі форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
1383 року в містечку було укладено Салватеррський договір, за яким португальська інфанта й спадкоємниця престолу Беатириса ставала дружиною кастильського короля Хуана I, а їхні нащадки — королями Кастилії і Португалії. Після смерті португальського короля Фернанду I, який не залишив по собі синів-спадкоємців, цей договір став легальним інструментом у руках кастильців для поглинання португальської держави[3]. В останній спалахнула міжусобна війна між про-кастильською і самостійницькою партією, в яку 1384 року відкрито втрутилася Кастилія. 1385 року португальські патріоти під проводом новообраного короля Жуана I розбили нападників у вирішальній битві при Алжубарроті[4]. Внаслідок утвердження Жуана І і його нащадків на троні Салватеррський договір де-факто втратив чинність.
Населення
Кількість мешканців[5] | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 | |
4159 | 4802 | 5514 | 7047 | 9138 | 9391 | 11498 | 13562 | 15298 | 16966 | 16215 | 18962 | 18979 | 20161 | 22159 |
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Livermore 1947:173-174.
- Livermore 1947:175-177.
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела
- Salvaterra de Magos Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1912. — Vol. VI. — P. 509-510.
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.