Самородний паладій
Паладій самородний (рос. палладий самородный; англ. native palladium; нім. gediegenes Palladium n) — мінерал класу самородних елементів.
| Самородний паладій | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Pd |
| Nickel-Strunz 10 | 1.AF.10[2] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 225d[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | 2 Паллада[4] |
| Типова місцевість | Мінас-Жерайс[2] |
 Самородний паладій у Вікісховищі | |
Загальний опис
Хімічна формула: Pd. Домішки: Ir, Cu, Au, Ag.
Сингонія кубічна. Гексооктаедричний вид.
Структура аналогічна структурі міді.
Форми виділення: невеликі кристали, зернисті маси, іноді з радіальноволокнистою структурою.
Густина 11,9.
Твердість 5,0-5,5.
Колір біло-сталево-сірий.
Блиск металічний.
Тягучий та ковкий.
Зустрічається в платиноносній зоні Уралу (РФ), в Колумбії, Бразилії, в окисненій зоні платинових родовищ Трансваалю (ПАР), на Антильських о-вах. Дуже рідкісний.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Самородний паладій // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Самородний паладій // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.