Сандгі

Са́ндгі[джерело?] (санскр. संधि, «зв'язок, з'єднання») в лінгвістиці — зміна звуків залежно від їх фонетичного оточення. Термін запроваджений давньоіндійськими граматиками, імовірно Паніні. Розрізняють сандгі зовнішнє (на межі слів) та внутрішнє (на межі морфем). Сандгі часто виступають як різні види нейтралізації. До сандгі відносять також деякі явища морфонології.

В українській мові глухі приголосні стають дзвінкими перед наступними дзвінкими (крім /в/, /й/, /м/, /н/, /л/, /р/), а дзвінкі не глухнуть перед глухими роз-пестити, хліб сухий (крім південно-західних говірок, де: рос-пестити, хліп сухий; а в західно-карпатських говірках стають дзвінкими тут на південно-польський і словацький лад глухі також перед голосними і перед /в/, /й/, /м/, /н/, /л/, /р/: були-зме, брад рідний, «брат рідний»). Звідси частотність комбінаторних фонемних варіантів на межі морфем і слів в українській мові порівняно з польською чи російською мовами менша, а цільність (компактність) морфем і слів більша.

Приклади

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.