Санта-Каталіна (острів, Каліфорнія)

Санта-Каталіна (англ. Santa Catalina Island) — скелястий острів у Тихому океані поблизу узбережжя Каліфорнії. Названий на честь святої Катерини Олександрійської.

Острів Санта-Каталіна
англ. Santa Catalina Island
Географія
33°23′00″ пн. ш. 118°25′00″ зх. д.
Акваторія Тихий океан
Група островів Канальні острови
Площа 194,19  км² 
Довжина 35  км
Ширина 13  км
Найвища точка 639 м
Країна
США
Регіон Каліфорнія
Адм. одиниця окр. Л.-Анджелес
Населення 4096 (2010)
Вебсайт Офіційний сайт
Острів Санта-Каталіна
Острів Санта-Каталіна (Каліфорнія)
 Санта-Каталіна у Вікісховищі

Розташування

Розташований за 35 км на південний захід від Лос-Анджелеса. Довжина острова складає 35 км, ширина — 13 км, площа — 194,19 км².

Найвища точка острова — гора Орисаба (639 м). Санта-Каталіна входить до складу групи островів Чаннел.

Острів адміністративно відноситься до округу Лос-Анджелес.

Історія

Острів Санта-Каталіна спочатку був заселений американськими індіанцями, які називали його Пімуґна або Піму. Археологічні дослідження показали, що люди жили на Санта-Каталіні вже у 7 тисячолітті до н.е.

Хуан Родріґес Кабрілло

Першим європейцем, що ступив на острів, був іспанський дослідник Хуан Родріґес Кабрілло. У 1542-му він оголосив острів власністю Іспанської імперії, давши йому назву на честь корабля, на якому приплив Сан-Сальвадор[1]. Понад півстоліття тому інший іспанський дослідник, Себастьян Віскайно, висадився на острові напередодні дня Святої Катерини і перейменував острів у її честь[2].

Вільям Ріґлі

Через роки острів увійшов до складу Мексики. В результаті Американо-мексиканської війни 1846-1848 рр. Мексика змушена була піти на територіальні поступки і віддати американцям мексиканську частина Каліфорнії. Так острів увійшов до складу США. За цей час острів періодично використовувався для контрабанди, полювання на каланів, видобутку золота.

Першим власником Санта-Каталіні, придбавши її за 200 тисяч доларів у 1887 році, був спекулянт нерухомістю з Мічигану Джордж Шатто[3]. У 1891 році острів купили брати Беннінґс, але через величезні борги незабаром були змушені продати всі його акції[2].

На початку 1920-х років острів став популярним туристичним місцем завдяки підприємцю Вільяму Ріґлі, який займався виробництвом жувальної гумки та мила. Він вклав мільйони у розвиток інфраструктури острова, заклавши основи розвитку туризму тут.

Тільки на період Другої світової війни острів був закритий для туристів, тому що разом з іншими тихоокеанськими островами країни використовувався як полігон для американських військових сил — морських, сухопутних і повітряних. Саме тоді на вершині гори був побудований аеропорт (як його називали «аеропорт у небі»). До цього на острів по повітрю можна було потрапити тільки на гідроплані. З 1947 року курортно-туристичне життя на острові відновилася.

Пізніше у 1975 році його син Філіп передав свої права на острів під управління некомерційного громадського Фонду охорони Санта-Каталіни. А сімейна садиба стала готелем.

Зараз острів Санта-Каталіни щорічно відвідує близько мільйона туристів.

Населення

За даними перепису 2010 року, загальна чисельність населення острова складала 4096 осіб, 90 відсотків з яких мешкали у місті Авалон. Другий за чисельністю населення населений пункт острова — невключена територія Ту-Гарборс на перешийку острова.

Клімат

Острів Санта-Каталіна має дуже м'який субтропічний клімат з теплою температурою цілий рік.

Середня температура січня: + 14 °С, середня температура липня: + 25 °С.

Середньорічна кількість опадів: 300 мм. Відносна вологість повітря: 70-80%.

Флора та фауна

Найвідоміша тварина парку — острівна лисиця: карликовий вид, що мешкає на шести островах архіпелагу Чаннел і більш ніде. Тварина дійсно невелика: довжина — до 50 см, зріст — до 15 см, хвіст —- до 30 см, вага — до 2,8 кг. Найближчий родич материкової сірої лисиці, вона виявилася на островах під час останнього льодовикового періоду 10-16 тис. років тому. Життя в ізоляції від «великої землі», на маленькій площі суші, пришвидшило еволюцію виду, і лисиця зменшилася до розмірів домашньої кішки. В даний час вчені стежать чи не за кожною особиною: острівної лисиці загрожує повне винищення. Але в цьому випадку винна не людина, а беркут: хижий птах полює на карликових лисиць. Беркут, що з'явився на островах лише в кінці 1990-х рр., — головний винищувач острівної лисиці та причина високої смертності цього реліктового виду.

На острові також живуть бізони. У 1924 році на острів були привезені 14 бізонів для зйомок німого фільму Зейна Грея «Зникаючий американець» (англ. The Vanishing American), хоча в остаточний варіант фільму сцена з бізонами так і не потрапила. Керівники проекту порахували, що транспортування бізонів назад на материк буде досить витратним, тому тварин вирішили залишити жити на острові. Зараз їх тут налічується близько 150 особин.

Пам'ятки
  • Природні: національний парк «Острови Чаннел», національний морський заповідник «Острови Чаннел».
  • Місто Авалон: Кресчент-стріт, Пірс задоволень, театральний та танцювальний зал «Казино Каталіна», Музей острова Санта-Каталіна, Меморіальний та ботанічний сад Ріґлі.

В культурі
  • У 2019 році Apple випустила версію 10.15 операційної системи macOS, macOS Catalina.

Примітки
  1. Watson, Jim (7 серпня 2012). Where in the world is Juan Cabrillo?. The Catalina Islander. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2013. « Many historians originally believed he was Portuguese and not Spanish...This assertion, however, has been basically debunked and explained as an error attributed to a single historian or perhaps even to a printing error.»
  2. Otte, Stacey; Pedersen, Jeannine (2004). Catalina Island History. A Catalina Island History in Brief. Catalina Island Museum. Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 17 березня 2013.
  3. Jessica Gelt, A day in: 90704, Los Angeles Times, January 7, 2007

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.