Санто Прунаті

Санто Прунаті (італ. Sante Prunati; 1656, Верона – 1728, Верона) — італійський художник доби бароко.

Санто Прунаті
Sante Prunati

При народженні Sante Prunati
Народження 1656(1656)
Верона
Смерть 1728(1728)
  Верона
Національність італієць
Країна Італія
Навчання у
Діяльність художник
Напрямок бароко, рококо
Роки творчості 1750 −1725
Вплив Йоган Карл Лот
Вчитель Biagio Falcierid і Andrea Voltolinod
Відомі учні Giambettino Cignarolid
Твори вівтарні образа, портрети, картини алегорії
Діти Michelangelo Prunatid[1]

 Санто Прунаті у Вікісховищі

Життєпис

Народився в місті Верона. Художню майстерність опановував в майстерні Андреа Вольталіні. Навчався також у художника Б'яджо Фалькієрі (1628–1703), у якого навчались також Алессандро Маркезіні(1664–1738) та Андреа Вольталіні.

В 19-річному віці запрошений на працю у Віченцу на тераферму, де створив вівтар для церкви Сан Антоніо Сан-Феліче.

Згодом перебрався в Венецію, де вивчав твори художника Йогана Карла Лота (1632–1698), німця за походженням. Веронські митці давно втратили риси самобутньої художньої школи і їх художні манери розчинились в інтернаціональному мистецтві бароко, одним із центрів якого наприкінці 17 і на початку 18 століть була Венеція.

Став мандрівним художником, котрий в пошуках нових замовлень працював у Болоньї, Турині, Бергамо. Повернувся у Верону, де виконав декілька різних замовлень, серед яких і вівтар для приватної каплиці в Катедральному соборі міста.

Мав власну художню майстерню, де стажувалась низка провінційних художників, серед яких його син Мікеланджело Прунаті та Феліче Тореллі (1667–1748), батько художника Стефано Тореллі. Останній перебрався в Петербург, де став придворним художником імператриці Катерини ІІ.

Помер у Вероні.

Галерея

Санто Прунаті. «Поклоніння волхвів».

Джерела

  • Diego Zannandreis e Giuseppe Biadego, «Le vite dei pittori, scultori e architetti veronesi», 1891.
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись». каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 112.

Див. також

  1. Зведений список імен діячів мистецтва — 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.