Сан-Міґель-де-Альєнде

До прибуття іспанців на початку 16-го століття, на місці Сан-Мігеля було село корінних жителів чичимеків під назвою Іцуінапан (Izcuinapan). У 1542 Хуан де Сан Мігель поруч із Іцуінапаном побудував невеличку капличку. Він вирішив присвятити іспанське місто Архангелу Михайлу. [2] [3] Іспанська колонізація і спроба поневолити індіанців для потреб срібних рудників створили несприятливе середовище для Конфедерації чичимеков. [3]

Поселення було офіційно відновлено в 1555 році наступником Хуана де Сан-Мігеля Бернардо Коссіном та лідером корінного населення Фернандо де Тапіа. Він був заснований як місія та військовий форпост. Нове місце знаходилося на відстані милі на схід від старого, в місці з двома джерелами прісної води (Батан і Іцуінапан) та місцевістю, що більше підходила для оборони. Два джерела постачали всю міську воду до 1970-х років. [4]  

До середини 16 століття срібло було виявлено в Гуанахуато та Сакатекасі, а головна дорога між цією областю та Мехіко проходила через Сан-Мігель. Напади корінних жителів на каравани тривали, і Сан-Мігель став важливим військовим і комерційним містом. [5]  Це призвело до сорокарічної війни чичимеків. Намісник у Мехіко надав землі та худобу ряду іспанців, щоб спонукати їх заселити територію. Він також дав корінним групам обмежене самоврядування та звільнив їх від оподаткування. [6] [7] Розташування міста зробило б його плавильним котлом, де іспанці, корінні народи, а пізніше кріольо обмінялися своїми культурами. [8]

Старе місто багате пам'ятками колоніального періоду, за що було включене у 2008 році в число об'єктів Всесвітньої спадщини.

Нині місто є популярним туристичним центром та місцем, де оселяються багаті пенсіонери з Мексики, США і Канади. Місто відрізняється чудовою архітектурою колоніального періоду, завдяки якій воно разом зі світилищем Хесус-Насарено-де-Атотонілко з 2008 року занесене до списку Світової спадщини.