Саро Урці
Саро Урці (італ. Saro Urzì, нар. 24 лютого 1913, Катанія — пом. 1 листопада 1979, Сан-Джузеппе-Везув'яно) — італійський актор.
| Саро Урці | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
24 лютого 1913[1][2] Катанія, Сицилія, Італія | |||
| Помер |
1 листопада 1979[1][3] (66 років) Сан-Джузеппе-Везув'яно, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія | |||
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Італія.svg.png.webp){kind=small} Королівство Італія | |||
| Діяльність | кінорежисер, актор | |||
| Роки діяльності | з з 1939 | |||
| IMDb | nm0882237 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Саро Урці у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в Сицилії, потім переїхав до Риму в пошуках щастя. Ім'я при народженні — Розаріо Урці (Rosario Urzì).
У 1949 році Саро Урці зустрів режисера П'єтро Джермі, який запропонував йому роль у фільмі «Іменем закону». За роль у цьому фільмі Урці було нагороджено кінопремією «Срібна стрічка» у номінації «Найкращий актор другого плану». Урці був улюбленим актором Джермі, вони разом працювали у таких кінокартинах як: «Шлях надії» (1950), «Залізниця» (1956), «Факти вбивства» (1959) і «Альфредо, Альфредо» (1972). Головна роль у відомому фільмі П'єтро Джермі «Спокушена і покинута» (1964) принесла йому нагороду за «Найкращу чоловічу роль» на 17-му Каннському кінофестивалі і ще одну «премію „Срібна стрічка“ як найкращому акторові» у 1965 році.
Також він грав Дона Камілло (персонажа з оповідання італійського письменника Джованніно Гуарескі) та у фільмах — «Осором диявола» (режисера Джона Г'юстона), «Хліб, любов і ревнощі» (режисера Луїджі Коменчіні), «Жінка з соломи» і «Хрещений батько» (режисера Френсіса Форда Копполи).
Фільмографія
- Il sogno di Butterfly, реж. Карміне Галлоне (1939)
- La conquista dell'aria, реж. Romolo Marcellini (1940)
- Senza cielo, реж. Альфредо Гуаріні (1940)
- Tosca, реж. Карл Кох (1941)
- La compagnia della teppa, реж. Corrado D'Errico (1941)
- Marco Visconti, реж. Mario Bonnard (1941)
- Pia de' Tolomei, реж. Esodo Pratelli (1941)
- 1942 — Постріл, реж. Ренато Кастеллані
- Odessa in fiamme, реж. Карміне Галлоне (1942)
- Giorno di nozze, реж. Goffredo Alessandrini (1942)
- Harlem, реж. Карміне Галлоне (1943)
- Inviati speciali, реж. Romolo Marcellini (1943)
- Campo de' fiori, реж. Mario Bonnard (1943)
- La freccia nel fianco, реж. Альберто Латтуада (1945)
- La locandiera, реж. Luigi Chiarini (1946)
- Tombolo, paradiso nero, реж. Giorgio Ferroni (1947)
- 11 uomini e un pallone, реж. Giorgio C. Simonelli (1948)
- Emigrantes, реж. Aldo Fabrizi (1949)
- Під небом Сицилії, реж. П'єтро Джермі (1949)
- Monastero di Santa Chiara, реж. Mario Sequi (1949)
- La mano della morta, реж. Carlo Campogalliani (1949)
- Gente così, реж. Fernando Cerchio (1949)
- Ho sognato il paradiso, реж. Giorgio Pastina (1950)
- Patto col diavolo, реж. Luigi Chiarini (1950)
- Barriera a settentrione, реж. Luis Trenker (1950)
- Lo sparviero del Nilo, реж. Giacomo Gentilomo (1950)
- Il cammino della speranza, реж. П'єтро Джермі (1950)
- Il monello della strada, реж. Carlo Borghesio (1950)
- Il bivio, реж. Fernando Cerchio (1951)
- I falsari, реж. Franco Rossi (1951)
- Fuoco nero, реж. Silvio Siano (1951)
- La vendetta del corsaro, реж. Primo Zeglio (1951)
- Trieste mia!, реж. Mario Costa (1951)
- Don Camillo, реж. Жульєн Дювів'є (1952)
- Una madre ritorna, реж. Roberto Bianchi Montero (1952)
- Il brigante di Tacca del Lupo, реж. П'єтро Джермі (1952)
- Cronaca di un delitto, реж. Mario Sequi (1953)
- Il ritorno di Don Camillo, реж. Жульєн Дювів'є (1953)
- Rivalità, реж. Giuliano Biagetti (1953)
- Il tesoro dell'Africa, реж. Джон Г'юстон (1953)
- Opinione pubblica, реж. Maurizio Corgnati (1954)
- I cinque dell'Adamello, реж. Pino Mercanti (1954)
- Хліб, любов і ревнощі, реж. Луїджі Коменчіні (1954)
- Palude tragica, реж. Juan de Orduña (1954)
- Don Camillo e l'onorevole Peppone, реж. Карміне Галлоне (1955)
- Il motivo in maschera, реж. Stefano Canzio (1955)
- La ladra, реж. Mario Bonnard (1955)
- Il ferroviere, реж. П'єтро Джермі (1956)
- I fidanzati della morte, реж. Romolo Marcellini (1956)
- L'uomo di paglia, реж. П'єтро Джермі (1958)
- Liana la schiava bianca, реж. Herman Leitner (1958)
- Dinnanzi a noi il cielo, реж. Roberto Savarese (1958)
- 1959 : Пекло в місті / (Nella città l'inferno) — маршал, реж. Renato Castellani
- Nudi come Dio li creò, реж. Hanns Schott-Schöbinger (1959)
- Il figlio del corsaro rosso, реж. Primo Zeglio (1959)
- Un maledetto imbroglio, реж. П'єтро Джермі (1959)
- Cavalcata selvaggia, реж. Piero Pierotti (1960)
- Gli avventurieri dei tropici, реж. Sergio Bergonzelli (1960)
- Le femmine seminano il vento, реж. Louis Soulanes (1961)
- Un giorno da leoni, реж. Нанні Лой (1961)
- Passaporto falso, реж. Pierre Montazel (1961)
- Don Camillo monsignore ma non troppo, реж. Карміне Галлоне (1961)
- Lo sgarro, реж. Silvio Siano (1961)
- Divorzio alla siciliana, реж. Enzo Di Gianni (1963)
- Спокушена і покинута, режисер П'єтро Джермі (1964)
- Una storia di notte, реж. Luigi Petrini (1964)
- Il compagno Don Camillo, реж. Луїджі Коменчіні (1965)
- Colpo grosso, ma non troppo, реж. Жерар Урі (1965)
- Missione Caracas, реж. Raoul Andrè (1965)
- Io, io, io... e gli altri, реж. Алессандро Блазетті (1966)
- Модесті Блейз, режисер Джозеф Лоузі (1966)
- Romarey:operazione Mazaref, реж. Harald Reinl (1967)
- Ossessione nuda, реж. Марсель Камю (1967)
- Gente d'onore, реж. Folco Lulli (1967)
- Criminal story, реж. Клод Шаброль (1968)
- La ragazza della notte, реж. Марсель Камю (1968)
- Серафіно, режисер П'єтро Джермі (1968)
- Un caso di coscienza, реж. Джованні Гримальді (1970)
- Principe coronato cercasi per ricca ereditiera, реж. Джованні Гримальді (1970)
- La prima notte del dottor Danieli, industriale, col complesso del... giocattolo, реж. Джованні Гримальді (1970)
- Le inibizioni del dottor Gaudenzi, vedovo, col complesso della buonanima, реж. Джованні Гримальді (1971)
- Хрещений батько, режисер Френсіс Форд Коппола (1972)
- Альфредо, Альфредо, режисер П'єтро Джермі (1972)
- Torino nera, реж. Карло Ліццані (1972)
- Il caso Pisciotta, реж. Eriprando Visconti (1972)
- Sgarro alla camorra, реж. Ettore Maria Fizzarotti (1973)
- Il figlioccio del padrino, реж. Маріано Лауренті (1973)
- Il sergente Rompiglioni... diventa caporale, реж. Маріано Лауренті (1975)
- Occhio alla vedova, реж. Sergio Pastore (1975)
- Giovannino, реж. Paolo Nuzzi (1976)
Примітки
- Find a Grave — 1995.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Filmportal.de — 2005.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.