Сатархи

Сатархи (лат. Satharcheos, грец. Σαταρχαίους) — одне з іранських кочових племен, яке разом з роксоланами та декількома меншими племенами входило до першої хвилі азійських кочовиків до Північного Причорномор'я, рух яких був спричинений глобальними етнічними змінами у Середньої Азії протягом II ст. до н. е.[1]

Щодо появи сатархів у Пн. Причорномор'ї існує відома згадка Плінія Старшого:

«Танаїс перейшли сатархеї, гертихеї, спондоліки, сінгієти, анаси, ісси, катеєти, тагори, карони, неріпи, агандеї, меандареї, сатархеї-спалеї».[2] Можливо, що всі ці племена — представники різних за походженням іранських племен, які на схід від Дону називалися аорси.

Вперше сатархи локалізуються у Пн. Тавриці, а саме в Тафрах[3]. У Помпонія Мели сатархи заселяють ту частину Меотіди, що біля Болота (Сивашу).[4] У 20-х рр. II ст. до н. е. з сатархами вдало бореться Посідей Посідеєв — один з найвпливовіших еллінів скіфського династа Скілура. Можливо, були інкорпоровані до Тавроскіфії за часів Скілура, про що він й повідомляє у своїй відомій посвяті Ахілу:

Ахілу, володарю острова,
присвятив Посідей Посідеїв,
здолавши сатархів,
що займались піратством.[5]

У повідомленні яке датується пізнішим часом (можливо, що після походу Плавтія Сільвана до Таврики у 63(64)р.) Пліній подає детальний опис поділу Таврики на окремі племена та міста, у якому згадано і сатархів, але вже на іншому місці — у Пд.- Сх. Тавриці. («У горах живуть скіфотаври: на заході вони межують з Херсонесом, на сході з Сатархською Скіфією.»[6]).

У описі Таврики Клавдій Птолемей згадує місто грец. Σατάρχη Сатархе (Ptol., Geo., III, 6, 6).

Існує думка, що сатархи належали до етнічного масиву, відомого нам як тохари.[7]

Подальша історія сатархів невідома. Ймовірно, були асимільовані іншими кочовими етносами.

Джерела

  1. (рос.)Скрипкин А. С. О времени появления аланов в Восточной Европе и их происхождении. Историко-археологический альманах, No 7, Армавир, 2001.
  2. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22. «Tanain vero transisse Satharcheos Herticheos, Spondolicos, Synhietas, Anasos, Issos, Cataeetas, Tagoras, Caronos, Neripos, Agandaeos, Meandaraeos, Satharcheos Spalaeos.»
  3. (рос.)И. И. Вдовиченко, С. Г. Колтухов. Древние укрепления Северного Крыма(По данным античных письменных источников). ВДИ. № 2, 1986 г.
  4. POMPONIUS MELA. II. 1.лат. In paludem vergentia Satarchae tenent MELA. II. 1.
  5. (гр.) IosPE I² 672
  6. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», IV, 26, 85. «iugum ipsum Scythotauri tenent; cluduntur ab occidente Cherroneso Nea, ab ortu Scythis Satarcis.»
  7. (рос.) Десятчиков Ю. М., 1973. Сатархи. ВДИ. № 1.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.