Карони
Каро́ни / Каріони (лат. Caronos грец. Καρύονες/ Καρύωνες) — одне з іранських кочових племен, яке разом з роксоланами та декількома меншими племенами входило до першої хвилі азійських кочовиків у Пн. Причорномор'ї, рух яких був спричинений глобальними етнічними змінами у Сер. Азії протягом II ст. до н. е.[1]
Щодо появи каронів у Пн. Причорномор'ї існує відома згадка Плінія Старшого:
«Танаїс перейшли сатархеї, гертихеї, спондоліки, сінгієти, анаси, ісси, катеєти, тагори, карони, неріпи, агандеї, меандареї, сатархеї-спалеї».[2]
Можливо, що всі ці племена — представники різних за походженням іранських племен, які на схід від Дону називалися аорси.
У формі каріони їх згадано Клавдієм Птолемеєм у описі Європейської Сарматії та локалізовано «…між аланами та амаксовіями…»(Ptol., Geo., III, V, 23)[3][4]
Примітки. Джерела. Посилання
- (рос.) Скрипкин А. С. О времени появления аланов в Восточной Европе и их происхождении. Историко-археологический альманах, No 7, Армавир, 2001.
- (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22. «Tanain vero transisse Satharcheos Herticheos, Spondolicos, Synhietas, Anasos, Issos, Cataeetas, Tagoras, Caronos, Neripos, Agandaeos, Meandaraeos, Satharcheos Spalaeos.»
- (рос.) Ptol., Geo., III, V, 23 грец. "...μεταξὺ δέ τῶν Άλαύνων καὶ τῶν Άμαξοβίων Καρύονες (ῆ Καρύωνες)..."
- Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. — К.: Наукова думка, 1991.