Сауд ібн Хаммуд
Сауд ібн Хаммуд (араб. سعود بن حمود بن عبيد الرشيد; нар. 1875 — 14 вересня 1908) — 11-й емір Джебель-Шаммара з січня до вересня 1908 року. Відомий як Сауд I.
| Сауд ібн Хаммуд | |
|---|---|
| араб. سعود بن حمود | |
| Народився | 1875[1] |
| Помер | 1909 |
| Країна |
 Саудівська Аравія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | арабська |
| Посада | емір |
| Рід | Al Rashidd |
| Брати, сестри | Султан ібн Хаммуд |
| Діти | Сауд ібн Абд ал-Азіз |
Життєпис
Походив з династії Аль-Рашид. Онук Убайда, брата Абдаллаха ібн Алі, першого еміра з династії. Другий син Хаммуда. Народився 1875 року. Ймовірно брав участь у саудово-рашидидській війні, що точилася з 1901 року.
27 або 29 грудня 1906 року разом зі своїми братами Султаном і Фейсалом вбив еміра Мітаба. Трон перейшов до Султана, якйй призначив Сауда своїм спадкоємцем. У січні 1908 року емір Султан завантажив скарбницю на верблюдів і спробував втекти до Єгипту, але був перехоплений Саудом, посаджений у в'язницю і незабаром задушений. Сауд став новим еміром Джебель-Шаммари. Уряд Османської імперії розглядав його як узурпатора, визнавши еміром Сауда зі старшої гілки Аль-Рашид, що мешкав у Медіні.
Намагався відновити єдність шаммарських кланів. Але стикнувся з погіршенням еконмоічної ситуації та зменшенням вояків. У вересні 1908 року Хамуд ас-Субхан убив еміра Сауда, після чого привіз з Медіни Сауда, якого оголосив новим еміром.
Джерела
- Michael John Baran (1992). The Rashidi Amirate of Hayl: The rise, development and decline of a premodern Arabian principality (PhD thesis). University of Michigan
- Eveline J. van der Steen (2009). Tribal States in History: The Emirate of Ibn Rashid as a Case Study. Al Rafidan. 30: 120.