Саутваркський міст

Перший Саутваркський міст. 1814—1913.

Перший Саутваркський міст на місці теперішнього мосту було побудовано у 1814—1819 роках за проектом Джона Ренні. Міст належав до найбільших чавунних аркових мостів. Він мав 3 прогони, завдяки середній арці довжиною 240 футів (73,15 м) це був міст з найбільшою в світі чавунною аркою, бокові арки мосту були по 210 футів (64 м). Ширина мостового полотна становила 42 фути (12,8 м). Відстань від води до арки за найвищих піднять води напровесні становила 42 фути (12,8 м).[2] При спорудженні цього мосту вперше було застосовано парові насоси для водовідливу з перегаток.[3]

Білль щодо будівництва мосту за чверть милі на захід від Лондонського мосту було прийнято у травні 1811 року, однак роботи розпочалися 1813 року. Міст урочисто відкрили опівночі 24 березня 1819 року. Проїжджа частина спиралася на кам'яні опори, встановлені на дерев'яних палях. Дж. Ренні використав при будівництві мосту новий і вдалий принцип будівництва чавунних мостів, а саме утворення аркових ребер мосту складанням один до одного чавунних порожнистих коробок з утворенням перемичок (вусуарів), як це робиться при зведенні кам'яних мостів. Для з'єднання чавунних елементів використовувалися не болти, а з'єднання типу ластівчиний хвіст і довгі чавунні клини. Довжина мосту становила 700 футів (213 м), вага чавунних конструкцій становила 5700 т.[2] Цей міст був відомий як «міст по вулиці Королеви» (англ. Queen Street Bridge) та як «залізний міст» (на відміну від кам'яного Лондонського моста).[1] До 1864 року за прохід мостом стягувалася плата у розмірі 1 пенні,[2][1] тому проїзд по ньому довгий час був не дуже популярним на відміну від безкоштовних мостів.[2]

Сучасний Саутварський міст було побудовано на місці старого протягом 1913—1921 років за проектом архітектора Ернста Джорджа (англ. Ernest George) та інженера Базиля Мотта (англ. Basil Mott) і відкрито 6 червня 1921 року. Будівництво нового мосту було викликане тим, що на початок 20 століття старий міст вже був завузький для зростаючого транспортного потоку.[1]

Новий міст був спроектований таким чином, щоб він мав 5 прогонів, аби його опори вирівнялися з опорами сусідніх мостів — Блекфрайерс і Лондонського — для полегшення навігації. Під час будівництва мосту для збереження транспортних потоків між берегами й по воді було збудовано 2 тимчасових моста, розташованих по обидва боки нового моста, що зводився. По тимчасових мостах були прокладені електричні кабелі й газопроводи. Старий міст було повністю розібрано, в тому числі його опори, каміння з яких було використано для спорудження нових опор.[1]

Міст було капітально відремонтовано протягом 3 років і він знову був відкритий у червні 2009 року. Вартість ремонту становила 2,5 мільйона фунтів стерлінгів. Під час ремонту було використано 1000 т абразивів для очищення мосту від старої фарби і 13 000 л фарби для пофарбування його у традиційні зелений і жовтий кольори.[1]