Сая-де-Малья
Сая-де-Малья (англ. mesh skirt, порт. saia de malha) — велика підводна банка, частина великого підводного Маскаренського плато. Розташована на північний схід від Мадагаскару, на південний схід від Сейшельських островів, на північ від Маврикію, Каргадос-Карахос, банки Назарет та є виключною економічною зоною Маврикію. Найближча суша — маврикійські острови Агалега (300км) та сейшельський острів Коетиві (400км).
| Сая-де-Малья | |
 | |
| Держава |
 Маврикій |
|---|---|
| Розташовується на водоймі | Індійський океан |
| Площа | 40 808 км² |
 Сая-де-Малья у Вікісховищі | |
Територія банки сягає 40 808 км², вона складається з меншої Північної банки (або банки Ричі, 5 800 км²), і більшої Південної Банки (35 000 км²). Якщо Південну банку вважати зануреним атолом, то вона є найбільшим атолом планети, утричі більшим за Велику Чагоську банку. Навіть менша за площею Північна Банка могла б уважатися одним із найбільших атолів світу. Північна і Південна Банки мають різне походження, їх розділяє розлом. Вважається, що 64-69 мільйонів років тому Південна Банка та Велика Чагоська банка були однією структурою, та згодом розділилися внаслідок руху тектонічних плит.
Банка Сая-де-Малья складається з низки вузьких мілин з глибинами від 17 до 29 м. Вони розташовані півколом, навколо колишньої лагуни, розташованої на південному сході, з глибинами до 73 м. Наймілкішими місцинами є Пойденот Рок, з глибиною 8 м та безіменна точка за 145 км на північний захід, з глибиною до 7 м. Банка вкрита морською травою упереміж з кораловими рифами. Через їх віддаленість, банки є найменш вивченою морською екосистемою планети. Вони є місцем шлюбних ігор горбатих і синіх китів.
Банка отримала ім'я від португальців, які її відкрили на шляху з Африки до Індії. Перше дослідження було проведене в 1838 р. Робертом Морсбі, капітаном британського флоту, що до цього дослідив Лакшадвіп, Мальдівські острови, банку Чагос і Червоне море. Банка Сая-де-Малья була останнім пунктом дослідження Морсбі, згодом померлого від хвороби.
Банка була утворена коло 35 мільйонів років тому гарячою точкою Реюньйон, та складається з базальтових порід перекритих вапняком. Вапнякові породи банки є рештками коралових рифів. Мільйони років тому, банка була одним або декількома гірськими вулканічними островами, як і сучасні Маврикій і Реюньйон, що згодом опустилися нижче рівня океану. Деякі частини банки, можливо, ще 18 000 — 6 000 років тому були низькими островами, коли рівень моря був на 130 метрів нижче протягом останнього льодовикового періоду.
Вольф Хілберц і Томас Горо пропонували створити на банці Сая-де-Малья штучний острів. Вони планували прискорити зростання коралів навколо спеціально зануреної сталевої конструкції, встановленої на дні Північної банки, на глибині 11 м. Передбачалося, що острів стане мікродержавою Атопія або Сайя Атопія, хоча дана ділянка моря знаходиться у виключній економічній зоні Маврикію.