Саєнко Валерій Феодосійович

Народився 11 травня 1941 р. у с. Терни Сумської області в родині лікарів. Продовжуючи сімейну традицію, вступив до Харківського медичного інституту, який закінчив з відзнакою у 1964 р. Працював лікарем-хірургом Богодухівської районної лікарні Харківської області. Потім — навчання в аспірантурі при Харківському НДІ загальної та невідкладної хірургії, захист дисертації на тему «Селективна ваготомія в хірургічному лікуванні виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки», робота старшим науковим співробітником в Київському НДІ гематології і переливання крові.

З 1972 р., коли у Києві було засновано Інститут клінічної та експериментальної хірургії АМН, Валерій Феодосійович очолює там відділення хірургії шлунково-кишкового тракту. У 1980 р. вчений захищає докторську дисертацію «Хірургічне лікування і профілактика демпінг-синдрому». В 1989 р. він стає директором Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН. Водночас очолює кафедру хірургії та трансплантології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

З ім'ям В. Ф. Саєнка пов'язано чимало видатних досягнень вітчизняної медицини у галузі хірургії травного каналу. Під його керівництвом вироблено нові підходи до діагностики гіперсекреторних станів оперованого шлунка, обґрунтовано методи хірургічних операцій при пептичній виразці різного генезу, хірургічної корекції демпінг-синдрому. Він та представники його школи зробили великий внесок у розробку методів оперування пілородуоденальної виразки, інтраопераційного контролю якості виконання селективної проксимальної ваготомії, в обґрунтування можливості збереження воротаря у хворих із замкненим стенозом дванадцяти палої кишки, у вдосконалення тактики лікування перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Роботи з хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки удостоєні Державної премії СРСР за 1987 рік. Свідченням багатогранності наукових інтересів В. Ф. Саєнка є його досягнення у розробці принципів лікування зовнішнього свища травного каналу, пухлин підшлункової залози. На підставі результатів експериментальних досліджень запропоновано нові види оперативних втручань у випадках хронічної непрохідності; розроблено і патогенетично обґрунтовано методи лікування сепсису, впроваджено в хірургію методи антибактеріальної терапії, вироблено принципи реабілітації пацієнтів із захворюваннями травної системи.

Під керівництвом вченого інститут розвиває й удосконалює наукові пошуки в галузі хірургічного лікування хвороб шлунка, кишківника, печінки, жовчних шляхів, підшлункової залози, портальної гіпертензії, а також у галузі хірургії судин і серця, трансплантології тощо. Широко представлені способи функціональної діагностики та рентгенохірургії, які відповідають світовим стандартам.

В. Ф. Саєнко — автор більш як 400 праць, серед яких 12 монографій і 58 винаходів. Чимало уваги приділяє він підготовці майбутньої зміни. Під керівництвом вченого захищено 11 докторських і 20 кандидатських дисертацій.

Наукову, педагогічну і лікувальну роботу Валерій Феодосійович поєднує з активною громадською діяльністю. Він — голова Республіканської проблемної комісії з хірургії, голова Спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій, член Асоціації хірургів ім. М. І. Пирогова, почесний член Краківського товариства хірургів ім. Ридигера, головний редактор науково-практичного журналу «Клінічна хірургія», член-редколегії часопису «Шпитальна хірургія».

Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів, заслужений діяч науки і техніки України (1993), лауреат державних премій СРСР (1987) і України (2005) в галузі науки і техніки.

• Вісник НАН України. — 2001. — N 5