Хірургія

Папірус Едвіна Сміта, найстаріший у світі хірургічний документ. Написаний близько 1600 р. до н.е.

Hieronymus Fabricius, Operationes chirurgicae, 1685

Хірургія є однією з найдавніших галузей медицини, але її широке застосування стало можливим з XIX століття. Спочатку стрімкий розвиток знань з анатомії людини, далі наукове обґрунтування і запровадження антисептичної і асептичної техніки (Джозеф Лістер, 1865-1867), наркозу (зубний лікар Уелс, 1844; зубний лікар Мортон, 16.10.1846), відкриття груп крові за системою AB0 та їх сумісності при гемотрансфузії (Ландштайнер та Янський). Актуальними залишаються різні напрямки хірургії: пересадка і пластика (донорських тканин, органів, протезів, стовбурових клітин) та малоінвазиність хірургічних втручань (триває інтенсивна розробка дистанційної хірургічної робототехніки[1], зокрема розширення сфер застосування робота «Da Vinci»).

Чільне місце в хірургічному лікуванні займає хірургічний інструментарій, без якого неможливо виконати хірургічне втручання як таке.

Сучасна хірургія щоразу більше стає реконструктивною хірургією (тобто спрямованою на те, щоб відновити або замінити ушкоджений орган: протез судини, штучний клапан серця тощо) і малоінвазивною (тобто спрямованою на те, щоб мінімізувати область втручання в організмі — мінідоступи, лапароскопічна техніка, рентгеноендоваскулярна хірургія, розділ молекулярної медицини — ферментативна хірургія).

Освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря, який прийшов підготовку з хірургії — лікар-хірург. Розвиток хірургії, зумовив появу підрозділів, які вивчають та вдосконалюють хірургічне лікування лише одного органу чи системи: загальна (абдомінальна), торакальна, кардіохірургія та судинна (і спільний розділ кардіо-судинна хірургія), пластична, щелепно-лицева, нейрохірургія, ендокринна хірургія, травматологія та ортопедія, проктологія, урологія, оперативна гінекологія, комбустіологія, трансплантологія, дитяча хірургія, малоінвазивна (лапароскопічна та ендоскопічна хірургія), онкохірургія і її підрозділ радіохірургія, тощо. Як наслідок, існує поняття вузької спеціалізації хірурга у певній галузі хірургії.

• Ібн Сіна — лікар, видав Канон лікарської науки, де IV том повністю присвячено хірургії: детально описує лікування вивихів та переломів, гарячки, окремо виділені методи лікування різноманітних пухлин, гнійних запалень. У свій час Ібн Сіна першим із хірургів провів трепанацію черепа.
• Гіппократ — лікар, придумав Клятву Гіпократа, використовував компреси та проколи при гнійних захворюваннях шкіри.
• Гарвей — лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології, відкрив закон про кровообіг (1628).
• Ігнац Земмельвейс — акушер-гінеколог, засновник асептики та антисептики.
• Юрій Вороний (1895—1961) — хірург, здійснив першу в світі операцію по імплантації нирки (1933).
• Джозеф Лістер — хірург, зумів запровадити асептику та антисептику у хірургії. Придумав хромувати кетгут.
• Нестор Монастирський — хірург, (1847—1888), першим у світі наважився з'єднати жовчний міхур з тонкою кишкою у хворого на рак підшлункової залози, першим із вітчизняних хірургів виконав холецистектомію, гастроентерестомію із приводу рубцевого звуження воротаря.
• Карл Ландштайнер — лікар, продовжуючи дослідження Ерліха, відкрив (1900) систему груп крові AB0, також відкрив ситему груп крові за резус-фактором (1940).
• Ян Янський — лікар, перевідкрив (1903) систему груп крові AB0 (зокрема групу IV(AB)) позначивши їх латинськими цифрами та дослідив передумови можливого переливання крові відповідно до групи.
• Пирогов Микола Іванович — видатний хірург, створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Запровадив у хірургії сестер-жалібниць.
• Теодор Більрот — хірург, запропонував багато хірургічних операцій: резекцію стравоходу, шлунка (Більрот-І, Більрот-ІІ), гортані, передміхурової залози та ін., склав багатотомний посібник з хірургії. Ввів у хірургію інструмент — затискач Більрота (хірургічний інструментарій)
• Аугуст Готліб Ріхтер — ввів у хірургію інструмент — ножиці Ріхтера (хірургічний інструментарій)
• Естлі Купер — хірург, отримав медаль Коплі за демонстрацію способу лікування дисфункції євстахієвої труби. Ввів у хірургію інструмент — ножиці Купера (хірургічний інструментарій)
• Еміль Теодор Кохер — хірург, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1909 році «за роботи в галузі фізіології, патології і хірургії щитоподібної залози». Послідовник Джозефа Лістера і Теодора Більрота. Впровадив застосування шовкової нитки у зашиванні хірургічних ран.
• Філатов Володимир Петрович — офтальмолог, хірург, номінант(1950 рік) на Нобелівську премію за праці з фізіології та медицини, за створення методу пересадки рогівки ока, розробив у період війни успішні методики пересадки рогівки, збереження ока для використання донорського матеріалу.
• М.В.Скліфасовський — військово-польовий хірург, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі
• О. В. Вишневський — військовий хірург, творець знаменитої лікувальної мазі Вишневського, сприяв адаптації місцевої анестезії у хірургічній практиці в СРСР.
• Амосов Микола Михайлович — хірург, усіляко сприяв розвитку і зростанню кардіохірургії.

• Хірург
• Роботизована хірургія

1. Хірургія : підручник / Я. С. Березницький О. В. Білов, Л. С. Білянський та ін. ; за ред. Я. С. Березницького. – Вінниця : Нова Книга, 2020. – 528 с. ISBN 978-966-382-834-3 (С.9-11)
2. Хірургія: у 2-х томах. Т. 1 : підручник/ За С. O. Бойко, та ін..- Вінниця: Нова книга, 2019.- 704 с. ISBN 978-966-382-730-8 (C.8-9)
3. Хірургія : підручник у двох томах / Р. О. Сабадишин [та ін.]. - Вінниця : Нова книга, 2018 - Т.1 : Загальна хірургія з основними видами хірургічної патології. Лікування хворого в хірургічному стаціонарі. - 2018. - 782 с. : табл., іл. ISBN 978-966-382-705-6 (С.10-25)
4. Загальна хірургія : [підручник для студентів вищих навч. закладів МОЗ України] / за ред.: Я. С. Березницького, М. П. Захараша, В. Г. Мішалова, В. О. Шідловського ; В. П. Андрющенко, Я. С. Березницький, А. В. Верба та ін. - Вінниця : Нова Книга, 2018. - 342 с. : кольор. іл.. ISBN 978-966-382-702-5 (С.7-14)
5. Хірургія: підручник / О. Ю. Усенко, Г. В. Білоус, Г. Й. Путинцева.- 2-е вид., переробл. і допов..-К.: ВСВ «Медицина», 2013.- 416 с. ISBN 978-617-505-264-8 (С.7-13)
6. Хірургія/ Хіміч С. Д. та ін.;.- К.:Здоров'я, 2004.- 488 с. ISBN 5-311-01352-4 (с.5, С.10-12)
7. Клінічна хірургія/За ред. Л. Я. Ковальчука.- Укрмеднига: Тернопіль, 2000.- Т.1, 524 с. ISBN 966-7364-24-0 (С.11-32)
8. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6. (С.8-15)
9. Хірургічні хвороби / [Мішалов В. Г., Бурка А. О., Маркулан Л. Ю. та ін.] — 2008, Т. 1 — 286 с. , [3] арк. іл. : іл., табл. — ISBN 978-966-96842-1-9 (C.?)

• Хірургія в Україні у другій половині XIX століття
• ХІРУРГІЯ
• Діючі нормативні акти з питань хірургії, 2016