Саєнко Дмитро Іванович

Народився у селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1937 році в колгоспі «Знамя труда». У 1939 році працював на будівництві других залізничних шляхів станції Основа-Льгов.

З листопада 1939 року — підсобний робітник, газорізальник, слюсар будівельної контори № 2 тресту «Азнафтомонтажбуд» міста Баку Азербайджанської РСР.

З 1942 по листопад 1946 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на Закавказькому фронті.

З листопада 1946 року — верховий, помічник бурильника, бурильник контори буріння тресту «Азізбековнафта» Азербайджанської РСР. Потім був скерований до Монгольської Народної Республіки (МНР), де три роки, до 1951, працював бурильником.

У 1951—1952 роках — бурильник Шебелинської контори буріння села Шебелинки Балаклійського району Харківської області.

З 1952 року — буровий майстер Шебелинської контори буріння Балаклійського району Харківської області. Використовуючи передові методи праці, щорічно збільшував видобуток газу. Був ініціатором турбінного способу буріння. Очолював на Шебелинці соціалістичне змагання за найбільшу прохідку в рік і високі швидкості безаварійного буріння. Бригаді Дмитра Саєнка у 1958 році належав рекорд швидкості прохідки — 1623 метри за верстатомісяць. У 1959 році бригаді Саєнка було присвоєно звання бригади комуністичної праці.

Член КПРС з 1958 року.

У 1964 році закінчив Дрогобицький нафтовий технікум Львівської області.

Потім — на пенсії у смт. Червоний Донець (Донець) Балаклійського району Харківської області.

• Герой Соціалістичної Праці (19.03.1959)
• орден Леніна (19.03.1959)
• орден Жовтневої Революції (30.03.1971)
• медалі
• заслужений робітник промисловості Української РСР

• Саенко Дмитрий Иванович
• газета «Соціалістична Харківщина» (Харків) — лютий 1959 року.