Свердловина горизонтальна
Свердловина горизонтальна (рос. скважина горизонтальная; англ. horizontal well; нім. Horizontalbohrung f, Horizontalbohrloch n) — свердловина, стовбур якої в продуктивному пласті спрямований паралельно площині горизонту; протилежне — свердловина вертикальна.
Перші свердловини з декількома бічними стовбурами були пробурені в Україні і Росії в 1941 р., ще декілька таких свердловин пробурили в 1968 р. в Східному Сибірі і до середини 1980-х років такого буріння більше не велося. Починаючи з 1979 р. обсяги горизонтального буріння збільшувалися з кожним роком. У 1986 р. сесія чергової світової нафтогазової конференції була повністю присвячена горизонтальному бурінню, Міжнародний нафтовий конґрес 1987 р. теж присвятив цій проблемі належну увагу. У кінці ХХ ст. (1995 р.) технологія проведення горизонтальних свердловин вдосконалена і набуває все більшого поширення.
Системи похило-спрямованого буріння мають велике значення для нафтогазової промисловості при розробці морських родовищ, родовищ з обмеженим доступом до майданчиків розміщення бурового обладнання, в регіонах зі складними кліматичними умовами і з протяжними по довжині профілями горизонтальних ділянок свердловин.
Довжина горизонтальних свердловин весь час збільшується. На 2000 рік вона сягала 8-10 км[1]. На 2017 р. — 15 км.[2]
Література
- Operators are ready for more sophisticated multilateral well technology // Petrol. Eng. Int. — 1996. — 69, 1. — С. 65-69. — Англ.
- Мислюк М. А. та ін. Буріння свердловин. Т. 1. К.: «Інтерпрес ЛТД», 2002.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.