Свердлов Веніямин Михайлович

Біографія

Веніямин Михайлович народився у єврейській родині, в Нижньому Новгороді. Батько Михайло Ізраїлевич Свердлов (помер 1921 року) — гравер; мати — Єлизавета Соломонівна (померла 1900 року) — домогосподарка. Його старшими братами були Зіновій (1884 р.н.) та Яків (1885 р.н.). Михайло Ізраїлевич після смерті дружини (1900), матері Зіновія, Якова та Веніямина, прийняв православ'я і одружився другим шлюбом з Марією Олександрівною Кормільцевою. В цьому шлюбі у подружжя народилося ще двоє синів — Герман та Олександр.

Свердлови мешкали у Нижньому Новгороді на Великій Покровської вулиці в житлових кімнатах (в наш час будинок № 6).

Частим гостем у родині Свердлових був Максим Горький (Олексій Пєшков), який також жив у цьому місті. У 1901 році Зіновій разом з Максимом Горьким були заарештовані за звинуваченням у використанні машини для трафаретного друку, для революційної пропаганди.

В юності Веніямин Михайлович також брав участь у діяльності гуртків революційної молоді, був засланий до Нарима (Томська губернія), втік за кордон.

До Жовтневого перевороту (1917) жив у США, де безуспішно намагався керувати банком, розорився і був змушений жити в злиднях.

Після перевороту в Росії, в 1918 році, за викликом Якова Свердлова повернувся до РРФСР і працював у Наркоматі шляхів сполучення. В 1921 році, він голова Головного комітету Державних споруд («Главкомгосоор»), з 1926 року член Президії ВРНГ, завідувач науково-технічного відділу ВРНГ, відповідальний секретар Всесоюзної асоціації працівників науки і техніки. З 1936 директор Дорожнього науково-дослідного інституту.

У 1938 році заарештований як «троцькістський терорист», 16 квітня 1939 року розстріляний.

Реабілітований 28 березня 1956 року[1].

Родина

  • Батько — Михайло (Мовша) Ізраїлевич Свердлов (1846?- 1921), був гравером;
  • Мати — Єлизавета Соломонівна (1864—1900) — домогосподарка.

У сім'ї росло шестеро дітей — дві дочки (Софія і Сара) і чотири сини (Зіновій, Яків, Веніамін і Лев). Після смерті дружини (1900) Михайло Ізраїлевич Свердлов прийняв православ'я і одружився другим шлюбом на Марії Олександрівні Кормільцевій. В цьому шлюбі народилося ще двоє синів — Герман і Олександр.

  • Брат Свердлов Зіновій Михайлович (1884—1966), корпусний генерал французької армії, та французький дипломат. З 1902 року переходить до православ'я та змінює ім'я на «Пєшков Зіновій Олексійович».
  • Брат Яків Михайлович Свердлов (1885—1919), один з керівників більшовицької партії, голова ВЦВК РРФСР (після революції).
  • Брат — Лев Михайлович Свердлов (1893—1914).
  • Сестра — Софія Михайлівна (1882—1951). Була одружена з Леонідом (Лейбою) Ісаковичем Авербахом. Родина мала дітей Іду та Леопольда. Дочка Іда Леонідівна (1905—1938) була дружиною наркома внутрішніх справ Генріха Ягоди. Леопольд Леонідович був відомим радянським критиком (1903—1937).
  • Сара Михайлівна (1890—1964).
  • Єдинокровні брати від другого шлюбу батька — Герман (1905—1984) і Олександр.

У родинних зв'язках зі Свердловими була родина Ягода. Батько очільника НКВС генерального комісара держбезпеки Генріха Ягоди Гершон Пилипович був двоюрідним братом Михайла Ізраїлевича, батька Веніямина Свердлова.

Див. також

Примітки

  1. Свердлов Вениамин Михайлович. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 19 лютого 2007.

Посилання

Література

  • Пархомовський М. Син Росії, генерал Франції. — М.: Московський робочий, 1989 ISBN 5-239-00643-1(рос.)
  • Віноградова Т. П., Дементьєва І. Г., Кучерова Т. В., Наумова О. І., Петров І. В. Нижній Новгород: 785 запитань та відповідей. — 2-е вид. перероб. — Н. Новгород: Кварц, 2007. — С. 215. — ISBN 978-5-9900469-9-3(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.