Свистун гавкучий

Загальна довжина досягає 8—12 см. Спостерігається статевий диморфізм: самець більший за самицю. Голова витягнута. Тулуб доволі стрункий. Зовсім відсутні плавальні перетинки і надзвичайно товсті передні кінцівки. На задніх лапах пальці значно довші, ніж на передніх. Пальці мають своєрідну бахрому. Забарвлення спини темно—зелене, сіре або червонувато-коричневе. По основному фону проходять хаотично розкидані білі плямочки з чорною облямівкою, нагадуючи очі. Тому іноді цього свистуна називають «окатим». Часто трапляються особини із зовсім чорними плямами. Черево та горло білого кольору. При цьому на горлі є чорні цятки.

Полюбляє тропічні та субтропічні ліси, луки, савани, вологі чагарники, пасовища. Зустрічається на висоті до 1400 м над рівнем моря. Тримається завжди поблизу від води, щоб мати можливість негайно ж сховатися в ній, якщо його злякають. Не зважаючи на відсутність плавальних перетинок добре плаває. Вдень ховається в калюжах, болотах і стоячій воді, при настанні вечірньої прохолоди або у дощову погоду він залишає свої схованки і швидко та вправно пересувається в траві, роблячи досить великі стрибки. У цей час можна чути його голос, що нагадує свист, яким підзивають собаку. Живиться комахами та їх личинками.

У період спарювання самці видають інший, уривчастий звук, схожий на гавкіт. звідси походить його назва. Цей свистун будує у водній рослинності гніздо, схоже на збиті білки. Порожнина цього гнізда наскрізна, і тварина сидить у ньому глибоко у воді. Розмноження відбувається у вересні—лютому. Після відкладання 1000–1500 яєць самиця залишається у гнізді для захисту. Після своєї появи пуголовки деякий час тримаються біля гнізда.

Тривалість життя до 15 років.

Мешкає у Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Гвіані, Бразилії, Болівії, Парагваї, Уругваї, Аргентині, а також на о. Тринідад.

• Lavilla, E. O., Langone, J. A. , Caramaschi, U., Heyer, W. R., and de Sá, R. O. (2010). The identification of Rana ocellata Linnaeus, 1758. Nomenclatural impact on the species currently known as Leptodactylus ocellatus (Leptodactylidae) and Osteopilus brunneus (Gosse, 1851) (Hylidae). Zootaxa, 2346, 1-16.
• Prado, C. P. de A., Uetanabaro, M., Haddad, C F. B. (2002). Description of a new reproductive mode in Leptodactylus (Anura, Leptodactylidae), with a review of the reproductive specialization towards terrestriality in the genus. Copeia, 2002(4), 221–245.