Свободін Григорій Семенович

Григорій Семенович Свободін (справжнє прізвище — Перемишлєв * 5 (17) січня 1881, с. Дніпровка, тепер Вільнянського району Запорізької області — † 31 серпня 1971, Ярославль) — український та російський радянський актор і режисер, громадський діяч, заслужений артист УРСР (з 1932).

Свободін Григорій Семенович
Народився 15 (27) листопада 1882
Вільнянський район, Запорізька область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 31 серпня 1971(1971-08-31) (88 років)
Ярославль, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
Діяльність актор
Нагороди та премії

Біографія

Сценічну діяльність почав 1901. Працював у провінційних театрах з П. М. Орленєвим, братами Адельгейм, у пересувному театрі П. П. Гайдебурова. Учасник революції 1905—1907 в Росії. Делегат X з'їзду РКП(б). З путівкою ЦК РКП(б) був направлений в Україну, де став організатором театру «Шахтёрка Донбасса» (1922—1924, тепер Миколаївський художній російський драматичний театр). В 1935—1963 працював у Ярославському російському драматичному театрі ім. Ф. Волкова.

Акторська діяльність

Серед ролей — Протасов («Живий труп» Л. Толстого), Єгор Буличов («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Швандя («Любов Ярова» Треньова), Григорій Дудар («Диктатура» Микитенка), Осип і Земляника («Ревізор» М. В. Гоголя), Чебутикін, Сорін («Три сестри», «Чайка» А. П. Чехова), Фамусов («Лихо з розуму» О. С. Грибоєдова), Прибитков («Остання жертва» О. М. Островського) та інші, всього більше 500 ролей.

Режисерська діяльність

Здійснив вистави: «Ідіот» за Ф. Достоєвським, «На дні» М. Горького, а також за п'єсами І. Дніпровського, І. Микитенка, О. Корнійчука, «Одруження» Гоголя (1946), «Філумена Мартурано» Е. Де Філіппо (1956) та ін та ін.

Родина

Дружина — Чудинова Олександра Дмитрівна (1896—1971) — народна артистка РРФСР, лауреат Державної премії СРСР.[1]

Нагороди

Нагороджений 2 орденами «Знак Пошани».

Примітки
  1. Державний архів Ярославської області (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 вересня 2011.

Література
  • Давидова І. М. З мандатом Ілліча. «Народна творчість та етнографія», 1974, № 1.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.