Святий Кирик (острів)

Острів Святий Кирик (болг. Свети Кирик), також відомий як Святий Кирило або Святі Кирик та Іулітта — болгарський острів у Чорному морі, розташований на відстані 250 метрів від Созополя. Його площа — близько 0,08 км²[1], висота — 15 метрів. Острів сполучений з континентом за допомогою дороги та молу. На відміну від більшості інших болгарських островів у Чорному морі, на Святому Кирику повністю розвинута інфраструктура. Мол був побудований у 1927 році і сформував Созопольську затоку у вигляді підкови, де вода спокійна навіть при найнесприятливіших погодних умовах.

Святий Кирик
Свети Кирик
Острів Св. Кирик (праворуч), острови Св. Іван і Св. Петро (ліворуч)
Географія
42°25′30″ пн. ш. 27°41′22″ сх. д.
Акваторія Чорне море
Площа 0,08  км² 
Найвища точка 15 м
Країна
Болгарія
Регіон Бургаська область
Адм. одиниця Бургаська область
Населення 0
Святий Кирик
Святий Кирик (Болгарія)

 Святий Кирик у Вікісховищі

Острів названо на честь середньовічного монастиря святих Кирика та Іулітти, руїни якого збереглися і до сьогодні. Монастир підпорядковувався основному ставропігійному монастирю на прилеглому острові Святий Іван. У 1372 році монастир святих Кирика та Іулітти отримав виноградник. А в 1629 році був зруйнований османами.

У 1925-1926 рр. на острові побудували школу для рибалок і моряків, в якій було дозволено навчатися тільки сиротам. Школа проіснувала всього 10 років, а вже в 1936 р. її реорганізували для розміщення болгарської військово-морської академії. До 2005 року острів Святий Кирик був забороненою військовою територією, оскільки тут розташовувалися військово-морська база болгарських військово-морських сил. На острові були побудовані 38 масивних будівель із загальною площею 10 тис. м², три підземних сховища та гідротехнічні споруди. Острів використовувався Міністерством оборони як військовий порт.

У 2007 році острів Святий Кирик був остаточно демілітаризований і має стати центром міжнародного морського туризму. Ще в 1965 році острів оголошено пам’яткою культури і включено в межі заповідника Созополя.

Галерея

Панорамний вид на затоку з Меден Рід. Праворуч видно острів Святий Кирик

Див. також

Примітки

  • Петрински, Иван (2008). Истинската история на България. Началото (болг.). София: Сиела. с. 111–124. ISBN 978-954-28-0286-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.