Свєтлов Михайло Аркадійович
Михайло Аркадійович Свєтлов | ||||
---|---|---|---|---|
Михаил Аркадьевич Светлов | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Шейнкман | |||
Народився |
4 (17) червня 1903 Катеринослав, Російська імперія | |||
Помер |
28 вересня 1964 (61 рік) Москва, РРФСР, СРСР ·рак легень | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство | СРСР | |||
Національність | український єврей | |||
Діяльність | поет, драматург, перекладач | |||
Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова | |||
Мова творів | російська | |||
Жанр | поезія | |||
Автограф | ||||
Премії |
Премія Ленінського комсомолу (1972) | |||
| ||||
Свєтлов Михайло Аркадійович у Вікісховищі |
Миха́йло Арка́дійович Свєтло́в або Світлов (рос. Михаи́л Арка́дьевич Светло́в, справжнє прізвище — Шейнкман.) (4 (17) червня 1903, Катеринослав (нині Дніпро, Україна), Російська імперія — 28 вересня 1964, Москва, СРСР) — радянський поет, драматург і перекладач, відомий своєю творчістю, яка оспівувала боротьбу учасників Української (Російської) Революції за Світле Майбутнє людства.
Життєпис
Народився в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна), в єврейський родині.
Діяльність
Перекладав вірші українських поетів. Зокрема, переклав поезії Тараса Шевченка «Хустина», «Муза», «Ой умер старий батько»[1] тощо (опубліковано у виданні Шевченка «Избранные произведения», Москва — Ленінград, 1939).
Оспівував героїку і звитягу учасників Української (Російської, Європейської) Революції 1917—1920х рр., перш за все «червоних» («червоного козацтва»), так само як анархокомуністів Іспанії і Південної Америки. Деякі вбачають в його творах оспівування творчості українських анархокомуністів (махновців), звертання до тематики козацтва, Степу, легендарного народного Царства Христового (Світлого Майбутнього).
Премії та нагороди
1967 — Ленінська премія (посмертно) за книгу «Вірші останніх років».
Нагороджено орденом Червоної Зірки, іншими орденами, медалями, серед них За взяття Берліна, За перемогу над Німеччиною тощо.
Див. також
- 3483 Свєтлов — астероїд, названий на честь літератора[2].
Примітки
- «Ой умер старий батько» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 688-689.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література
- Крук І. Т. Свєтлов Михайло Аркадійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 54—55.
- Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 198.
Посилання
- Свєтлов Михайло Аркадійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 666.