Світова реферативна база ґрунтових ресурсів
Світова реферативна база ґрунтових ресурсів[1][2] (англ. World Reference Base for Soil Resources, WRB) — міжнародний стандарт таксономічної класифікації ґрунтів, схвалений Міжнародним товариством ґрунтознавців (IUSS) для ґрунтової кореляції та інтернаціонального співробітництва.
Основні ґрунтові групи Європи у системі WRB
WRB є результатом багаторічної співпраці великої групи авторів, співробітництва і логістичної підтримки Міжнародного ґрунтового реферативного й інформаційного центру (ISRIC — World Soil Information), Організації ООН з питань продовольства та сільського господарства.
WRB запозичує сучасні концепцій класифікації ґрунтів, у тому числі Soil Taxonomy, легенду для ґрунтової карти світу 1988 року[3], французькі[4] та російські поняття, базуючись головним чином на ґрунтовій морфології, що відображає процес ґрунтоутворення.
WRB є конструкцією, що дозволяє пристосувати будь-яку національну класифікацію. Вона містить два ряди категорій:
- Реферативну базу з 32 реферативних ґрунтових груп (РГГ), в якій ґрунти диференційовані в основному відповідно до основного процесу ґрунтоутворення, що сформував характерні риси ґрунтів (крім випадків, коли головне значення мають специфічні ґрунтоутворюючі породи)
- Систему класифікації WRB, що базується на додаванні до РГГ суфіксних і префіксних кваліфікаторів для характеристики і класифікації індивідуальних профілів.
Реферативні ґрунтові групи WRB
| 1. | Органогенні ґрунти із заданими параметрами вмісту і залягання органічного матеріалу | Гістосолі (HS) | Histosols |
| 2. | Ґрунти, властивості яких сформувались під впливом людської діяльності | ||
| Ґрунти з ознаками тривалого та інтенсивного сільськогосподарського використання: | Антросолі (AT) | Anthrosols | |
| Ґрунти, що вміщують багато включень: | Техносолі (TC) | Technosols | |
| 3. | Ґрунти з коротким горизонтом дрібнозему через вічну мерзлоту або кам'янистість | ||
| Мерзлотні мінеральні ґрунти: | Кріосолі (CR) | Cryosols | |
| Слаборозвинені на щільних чи сильно карбонатних породах: | Лептосолі (LP) | Leptosols | |
| 4. | Ґрунти, властивості яких сформувалися під впливом вод | ||
| Ґрунти, утворені на глинах, що набухають: | Вертисолі (VR) | Vertisols | |
| Заплави, припливні болота: | Флювісолі (FL) | Fluvisols | |
| Лужні ґрунти з високим вмістом вбирного натрію: | Солонці (SN) | Solonetz | |
| Ґрунти з високим вмістом розчинних солей: | Солончаки (SC) | Solonchaks | |
| Ґрунти з глейовим горизонтом: | Глейсолі (GL) | Gleysols | |
| 5. | Ґрунти, ознаки яких визначені особливостями мінеральної частини (хімією Fe/Al) | ||
| Ґрунти на вулканічних відкладах з високим вмістом вулканічного скла і аморфного колоїдного матеріалу : | Андосолі (AN) | Andosols | |
| Кислі ґрунти із елювіально-ілювіальною диференціацією Аl і/або Fe: | Підзоли (PZ) | Podzols | |
| Ґрунти з акумуляцією Fe в гігроморфних умовах: | Плінтосолі (PT) | Plinthosols | |
| Глибокі червоні тропічні ґрунти з високим вмістом глини, сильно структуровані: | Нітісолі (NT) | Nitisols | |
| Сильно вивітрені з домінуванням каолініту і півтораоксидів: | Феральсолі (FR) | Ferralsols | |
| 6. | Ґрунти із застійною водою | ||
| Розшаровані ґрунти із знебарвленим верхнім і щільним мало водопроникним нижнім горизонтам: | Планосолі (PL) | Planosols | |
| Диференційовані або плямисті ґрунти через відновні процеси без типового глею (псевдоглеї) (: | Стагносолі (ST) | Stagnosols | |
| 7. | Ґрунти з акумуляцією органічної речовини (molik горизонт) і насичені основами | ||
| Типовий molik: | Чорноземи (CH) | Chernozems | |
| Перехід до сухого клімату (горизонти акумуляції гумусу і карбонатів): | Каштанові ґрунти (KS) | Kastanozems | |
| Перехід до вологого клімату (без карбонатної акумуляції): | Феоземи (PH) | Phaeozems | |
| 8. | Накопичення менш розчинних солей або нетоксичних речовин | ||
| Гіпсу: | Гіпсісолі (GY) | Gypsisols | |
| Кремнезему: | Дурісолі (DU) | Durisols | |
| Карбонату кальцію: | Кальцісолі (CL) | Calcisols | |
| 9. | Ґрунти із текстурною диференціацією за рахунок розподілу глини | ||
| З відбіленим підповерхневим і глинистим ілювіальним горизонтом: | Альбелювісолі (AB) | Albeluvisols | |
| Ненасичені основами, погано дреновані із щільним горизонтом з високо активною глиною: | Алісолі (AL) | Alisols | |
| Ненасичені основами, збагачені алюмінієм в вологому тропічному кліматі з низько активною глиною: | Акрісолі (AC) | Acrisols | |
| Насичені основами, диференційовані за вмістом високо активної глини в гумідному помірному кліматі: | Лювісолі (LV) | Luvisols | |
| Насичені основами, диференційовані за вмістом низько активної глини в тропіках: | Ліксісолі (LX) | Lixisols | |
| 10. | Молоді ґрунти із слаборозвинутим профілем | ||
| Переважно кислі на гірських схилах з темним верхнім горизонтом: | Умбрісолі (UM) | Umbrisols | |
| Піщані ґрунти: | Ареносолі (AR) | Arenosols | |
| Помірно розвинуті ґрунти: | Камбісолі (CM) | Cambisols | |
| Ґрунти слаборозвинуті: | Регосолі (RG) | Regosols | |
Примітки
- Польчина С. М. Основні типи ґрунтів у системі WRB. Навчальний посібник. — Частина 2. — Чернівці : Рута, 2007. — 132 с.
- Іванюк Галина Кореляція номенклатури ґрунтів Львівської області та WRB // Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2013. Випуск 41. - С. 153–160. ISSN 2078-6441.
- (англ.) FAO/UNESCO Soil Map of the World. — ISRIC, Wageningen, 1997. ISBN 90-6672-057-3.
- (фр.) Référentiel Pédologique. — Éditions Quæ, 2009. ISBN 978-2-7592-0186-0.
Література
- IUSS Working Group WRB: World Reference Base for Soil Resources 2014, Update 2015. World Soil Resources Reports 106, FAO, Rome 2015. ISBN 978-92-5-108369-7. (PDF 2,3 MB).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.