Світозар Бороєвич фон Бойна

Світозар Бороєвич фон Бойна (нім. Svetozar Boroević von Bojna; 13 грудня 1856, Уметич — 23 травня 1920, Клагенфурт) — австро-угорський воєначальник, генерал-фельдмаршал (1 лютого 1918).

Світозар Бороєвич фон Бойна
нім. Svetozar Boroević von Bojna
Фельдмаршал-лейтенант Бороєвич (1913).
Народився 13 грудня 1856(1856-12-13)[1][2][3]
Меченчани, Доні Кукурузари, Сісацько-Мославінська жупанія, Хорватія
Помер 23 травня 1920(1920-05-23) (63 роки) або 4 квітня 1920(1920-04-04)[1] (63 роки)
Клагенфурт-ам-Вертерзеє, Австрія[1]
Поховання Віденський центральний цвинтар
Країна  Австрія
Національність серби
Діяльність військовослужбовець, викладач університету
Знання мов німецька[4]
Заклад Терезіанська академія
Учасник Перша світова війна, Східний фронт (Перша світова війна) і Італійський фронт Першої світової війни
Титул барон
Військове звання Фельдмаршал
Нагороди
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Ювілейна пам'ятна медаль 1898
Командор ордена Зірки Румунії
Лева і Сонця 2 ступеня
Ювілейний хрест
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Кавалер ордена Леопольда (Австрія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Маріанський хрест
Медаль «Імтияз»
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Командор ордена Марії-Терезії
Кавалер ордена Марії-Терезії
Хрест «За вислугу років» (Австрія)

Біографія

Батько майбутнього фельдмаршала — граничар оберлейтенант Адам Бороєвич, мати — Стана, уроджена Коварбашич. Батьки Світозара належали до нечисленної і маловідомої генерації православних сербів[5][6][7] (за іншими даними мав хорватське походження[8][9]). Світозар навчався в піхотній кадетській школі в Лібенау. Служив у 52-му угорському піхотному полку в Граці. У 1878 році брав участь в окупації Боснії та Герцеговини. Відзначився при здобутті Сараєва. У 1880 році закінчив військову академію у Відні. Зарахований до Генерального штабу. З 1883 року служив у 63-й піхотній бригаді. У 1887—1891 роках викладав у Терезіанській військовій академії. З 1892 року був начальником штабу 19-ї, 18-ї та 27-ї піхотних дивізій.

З 1904 року — командир 12-го полку Королівського Хорватського домобранства. З 1912 року — командир 6-го армійського корпусу.

На чолі корпусу вступив у Першу світову війну в складі 4-ї армії Ауффенберга. Командував корпусом у Галицькій битві. У вересні 1914 змінив генерала Рудольфа Брудерманна на посаді командувача 3-ї армії, розбитої в Галицької битві. У жовтні змусив відступити 3-ю російську армію Радко Дмитрієва та деблокувати обложений Перемишль. Незабаром, однак, був змушений знову відступити перед новим російським ударом.

Восени 1914 і взимку 1915 року обороняв проходи в Карпатах проти 8-ї російської армії генерала Брусилова. Брусилову вдалося захопити Дукельский і Лупківський перевали, але не просунутися далі. Навесні 1915 року, після Горлицького прориву, брав участь у загальному наступі, зайняв Перемишль.

У червні 1915 року, після вступу Італії у війну проти центральних держав, переведений на Італійський фронт. Призначений командувачем 5-ї армії. Відбив кілька наступів переважаючих італійських сил. З 1917 року — командувач групи армій «Бороєвич», що складалася з 1-ї і 2-ї армій «Ізонцо». Змінив ерцгерцога Євгена на посаді головнокомандувача військ на Італійському фронті.

Після розпаду Австро-Угорщини, хотів набути підданство Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, куди увійшли хорватські землі, але уряд королівства позбавив його змоги там оселитися. Помер від інсульту. Похований на Віденському Центральному кладовищі.

Сім'я

У 1899 одружився з Леонтиною, дочкою оберста Фрідріха Ріттера фон Росснера. У них народився син Фрідріх (Фріц), названий на честь діда по матері.

Нагороди

Вшанування пам'яті
  • На честь Бороєвича названа вулиця в Сині.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118796631 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  4. https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/9567331
  5. Kloot, William G. Van der (2010). World War I Fact Book: The Great War in Graphs and Numbers (англ.). Amberley. ISBN 978-1-84868-447-8. Процитовано 16 листопада 2021.
  6. Schindler, John R. (2015). Fall of the Double Eagle: The Battle for Galicia and the Demise of Austria-Hungary (англ.). U of Nebraska Press. ISBN 978-1-61234-806-3. Процитовано 16 листопада 2021.
  7. Bradford, James C. (2004). International Encyclopedia of Military History (англ.). Routledge. ISBN 978-1-135-95034-7. Процитовано 16 листопада 2021.
  8. Miller, Paul; Morelon, Claire (2018). Embers of Empire: Continuity and Rupture in the Habsburg Successor States after 1918 (англ.). Berghahn Books. с. 123. ISBN 978-1-78920-023-2. Процитовано 16 листопада 2021.
  9. Rauchensteiner, Manfried (2014). The First World War: And the End of the Habsburg Monarchy, 1914-1918 (англ.). Böhlau Verlag Wien. с. 406. ISBN 978-3-205-79370-0. Процитовано 16 листопада 2021.

Бібліографія
  • Durch Bosnien: illustrirter Führer auf der k. k. Bosna-Bahn und der bosnisch-hercegovinischen Staatsbahn Doboj-Siminhan, Verl. d. k. k. Bosna-Bahn, Beč, 1887., (2. izd. 1890.)
  • O vojni proti Italiji od feldmaršala Boroevića, Ljubljana, 1923.
  • O ratu protiv Italije: sa 3 priloga, Delniška tiskarna d. d., Ljubljana, 1923.

Література
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-17-019670-9 (ACT); ISBN 5-271-06895-1 (Астрель)..
  • Pojić Milan, Ćosić Stjepan. Vojskovođa Svetozar Boroević 1856—1920. Zagreb, 2006.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.