Себастьян Любомирський
Себастьян Любомирський (пол. Sebastian Lubomirski, нар.близько 1546 — †22 червня 1613, Добчиці) — польський аристократ, урядник Корони, граф на Вісьнічу (надання імператора Священної Римської імперії, з походження шляхтич).[1] Дід Александера Конецпольського.
Себастьян Любомирський | |
---|---|
пол. Sebastian Lubomirski | |
| |
Народився | бл.1539/1546 |
Помер |
20 липня 1613 Добчице, Мисленицький повіт, Малопольське воєводство, Польща |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | політик, Каштелян, Q778899 |
Титул | граф |
Посада | сандомирський старостаd, краківський бурґграфd, Q64409973?, Q64816354?, castellan of Wojniczd, староста сондецькийd, Q66200820?, Q66201328?, Q66201014?, Q66200967? і Q100230863? |
Рід | Любомирські |
Батько | Станіслав Любомирський |
Мати | Барбара Грушовська |
У шлюбі з | Анна Браницька |
Діти | Станіслав, Йоахім, Катажина, Зофія, Барбара, Кристина |
| |
З життєпису
Син дідича Славковіц та Ґраюва Станіслава Любомирського та його другої дружини Барбари Грушковської (угорки з походження).
У 1559-60 роках навчався в університеті Ляйпцигу. Пізніше став придворним краківського єпископа РКЦ Філіпа Падневського. Після 1578 року став головним управителем маєтків, що належали монастирю кларисок у Старому Сончі.
У 1581 році став жупником краківським; під час перебування на посаді визискував гірників, не визнавав привілеїв, забезпечених на жупах, вдавався до різного роду махінацій.
Він володів Віснічем та Серчем. Був жупаном Краківським у 1581—1592 роках, бургграф Кракова з 1584 року, каштелян Малогоща з 1591 року, Беча з 1598 року, Войнічу з 1603 та староста Сандомира, Нового Сонча та Спишу.
Нарикінці життя найчастіше перебував у Добчицях, хворів, де помер 22 червня 1613. Був похований 5 серпня 1613 року в костелі домініканців Кракова.
Примітки
- Lubomirscy (01) Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Długosz J. Lubomirski Sebastian herbu Szreniawa (ok. 1546—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. ХVIII/1, zeszyt 76. — S. 40-42. (пол.)