Себастьян де Фуенлеаль

Походив зі шляхетської родини. Був сином ідальго де Фуенлеаля. народився у містечку Вільяескуса-де-Аро. У 1506 році поступив до університету Вальядоліда. По закінченю його отримав ступінь доктора канонічного права. В цей же час прийняв постриг. У 1520 році стає інквізитором Севільї. Водночас брав участь у діяльності королівської канцелярії Гранади.

У 1527 році стає єпископом на Санто-Домінго (о. Гаїті) та головою королівського суду на острові. Тут намагався пом'якшити становище корінних народів, опікувався створення сільських шкіл. З іншого боку намагався не допустити постання підкорених індіанців. Водночас поліпшив функціонування місцевої скарбниці.

Фуенлеаль схвалив роботу африканських рабів у копальнях Санто0Домінго та навколишніх островів, чим сприяв посиленню постачання «живого товару» до Антильських островів. При цьому намагався домогтися помірних цін на рабів. Перебуваючи на острові виславив у бік Ради Індій побажання отримати посаду у Новій Іспанії (сучасна Мексика).

У 1530 році наказом короля Карла I була створено Друга Аудієнсія з управління Новою Іспанією. У 1531 році її очолив Себастьян де Фуенлеаль. Останній з членами Аудієнсії надали Нуньо де Гусману, голові Першої Аудієнсії, займатися своїми проектами, але відправили оідоров назад в Іспанію і почали правити більш стримано по відношенню до індіанців. З приводу цього висловив догану єпископу хуану де Сумарраго, який жорстоко поводився з останнім, наказував знищувати усі сліди ацтекської культури.

Водночас Фуенлеаль погиркався з Ернано Кортесом, тому останній залишив Мехіко й перебрався до Куернаваки. З цього моменту Себастьян де Фуенлеаль став фактичним правителем цієї колонії.

Він намагався з одного боку зміцнити становище іспанців в Новій Іспанії, забезпечити короля доходами окрім добування коштовного каміння, з іншого послабити податковий тягар на корінне населення. За його наказом було зведено дорогу, що з'єднало Мехіко з портом Веракрус, великий акведук, що забезпечив прісною водою Мехіко, почали завозити великими партіями коней і велику рогату худобу, свиней.

Окрім того, на запрошення Фуенлеаля прибули представники ордену францисканців, що повинні були поширювати християнську віру серед індіанців та водночас послаблювати жагу серед них до спротиву й повстань.

З 1532 року вступає у нову суперечку з Сумаррагою і Кортесом. Водночас його наміру ліквідувати енкомьєнду, яка фактично закріпачувала індіанців, викликало спротив конкістадорів. Ця боротьба тривала до 1535 року, коли Фуенлеаль за станом здоров'я вже не міг в повній мірі виконувати свої обов'язку. Того ж року він передав владу Антоніо де Мендосі й у 1537 повернувся до Іспанії.

У 1538 році призначається єпископом м. Туй, у 1539 році — Леона. У 1540 році стає головою королівського суду і канцелярії у Вальядоліді, а також членом Ради з питань Індій. У 1542 році брав участь у складані законодавства, що регулювала становище корінних народів американських колоній Іспанії — так званні «Нові закони». Того ж року стає єпископом Куенки. тут започаткував зведення монастиря Санта-Крус. Помер у 1547 році, поховано у цьому монастирі.