Секеч Іштван Йожефович
Іштван Йожефович Секеч (нар. 3 грудня 1939, Берегове, Закарпаття — 28 січня 2019, Москва, Росія[1]) — український радянський футболіст угорського походження, потім — тренер. Нападник.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Іштван Йожефович Секеч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 3 грудня 1939 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Берегове, Закарпаття | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 28 січня 2019 (79 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Москва, Росія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР і  Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання |
 Майстер спорту СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виступав, зокрема за «Спартак» (Ужгород), «Динамо» (Київ), «Авангард» (Тернопіль), «Авангард» (Харків), ЦСКА (Москва), «Чорноморець» (Одеса). Майстер спорту СРСР (1965). З 1972 року працює тренером. Заслужений тренер Таджицької (1977), Української (1979) та Узбецької РСР (1983).
Кар'єра
Походить з футбольної сім'ї: його батько Йожеф і троє братів (Йосип, Андрій, Василь) грали у футбол на різному рівні, але найбільших успіхів досяг Іштван Секеч. У дитячі роки грав за футбольну команду своєї вулиці. 1956 року став центральним нападником учнівської загальноміської команди, а відтак юнака включили до складу обласної збірної, яка стала переможцем зональних змагань, а у фіналі посіла друге місце, поступившись тільки киянам. У вирішальному матчі Іштван Секеч забив гол-красень[2].
Закінчивши середню школу, грав в ужгородському «Спартаку», потім у дублі київського «Динамо». Двічі виступав у складі головної команди. У 1960—1962 роках грав за тернопільський «Авангард», згодом виступав за армійські команди: СКА (Львів), ЦСКА (Москва) і СКА (Одеса). Упродовж 1967—1972 роках був одним з ключових гравців одеського «Чорноморця». За цей клуб Секеч зіграв 161 матчів і забив 29 голів (з них 147 матчів та 26 м'ячів у чемпіонаті).
11 жовтня 1964 року захищав кольори збірної УРСР проти молодіжної команди Німецької Демократичної Республіки. Матч на Центральному стадіоні Києва завершився перемогою господарів — 2:0 (відзначилися Варга і Лобановський). У складі української команди грали: Василь Гургач, Іван Вагнер, Сергій Круликовський, Анатолій Норов, Анатолій Александров, Володимир Левченко, Степан Варга, Анатолій Пузач (Георгій Кржичевський), Іштван Секеч, Валентин Левченко (Євген Корнієнко, Михайло Єрогов), Валерій Лобановський[3].
Швидкий, фізично сильний, націлений на ворота нападник-таран, володів точним ударом з правої ноги.
Закінчив Одеський педагогічний інститут, а після закінчення став аспірантом.
Своє перше звання — заслужений тренер Таджикистану — отримав 1977 року за 5 місце «Паміра» (Душанбе) у першій лізі, що стало найвищим досягненням клубу в історії. 1979 року вивів львівські «Карпати» до вищої ліги, за що удостоївся звання заслуженого тренера України. 1983 року отримав значок «заслужений тренер Узбекистану» за 6 місце «Пахтакора» (Ташкент) у вищій лізі СРСР.
Жорсткий, небагатослівний і вимогливий тренер, акуратний у повсякденному житті, вмів аргументовано й доступно подавати свої думки.
Примітки
Джерела
- Левко Легкий. Футбол Тернопілля. — Тернопіль: Лілея, 2002. — 144 с.; іл. — С. 12-14. ISBN 966-656-002-X