Секретар закордонних справ США

Статті Конфедерації дозволяли Конгресу Конфедерації обирати «такі комітети та громадських чиновників, що можуть бути необхідні для управління загальними справами Сполучених Штатів».

10 січня 1780 року Конгрес Конфедерації створив Департамент закордонних справ.[1]

10 серпня 1781 року Конгрес обрав першим Секретарем закордонних справ Роберта Лівінгстона, делегата від штату Нью-Йорк. Лівінгстон не мав змоги вступити на посаду до 20 жовтня 1781 року. Він перебував на посаді до 4 червня 1783 року, коли його наступником став Джон Джей, який у свою чергу обіймав її до 4 березня 1789 року, — коли уряд за Статтями Конфедерації поступився уряду за Конституцією.

Секретарі закордонних справ
№	Портрет	Ім'я	Штат походження	Вступив на посаду	Пішов з посади
1		Роберт Р. Лівінгстон	Нью-Йорк	20 жовтня 1781 року	4 червня 1783 року
2		Джон Джей	Нью-Йорк	7 травня 1784 року	4 березня 1789 року

Посада Секретаря закордонних справ та Міністерство закордонних справ були відновлені згідно із законом, підписаним Джорджем Вашингтоном 27 липня 1789 року. Джон Джей зберіг за собою посаду на тимчасовій основі — до повернення із Франції Томаса Джефферсона. Втім, 15 вересня 1789 року, поки Джефферсон не міг повернутися і обійняти посаду, Вашингтон підписав у законі інший акт, згідно із яким назва посади змінювалася із Секретаря закордонних справ на Державного секретаря, тим самим змінивши назву Департаменту закордонних справ на Державний департамент, та додав певну кількість внутрішніх повноважень і обов'язків до посади секретаря і департаменту.

№	Портрет	Ім'я	Штат походження	Вступив на посаду	Пішов з посади
–		Джон Джей	Нью-Йорк	Заступник Секретаря закордонних справ США
				27 липня 1789 року	15 вересня 1789 року
				Заступник Державного секретаря США
				15 вересня 1789 року	22 березня 1790 року

22 березня 1790 року на посаду вступив Томас Джефферсон, ставши першим Державним секретарем США.

Подальші наступники Джефферсона на цій посаді перелічені у списку Державних секретарів США.