Селім III

Селім III (24 грудня 1761, Стамбул — 28 липня 1808) — 28-й османський султан (1789—1807).

Селім III
осман. سليم ثالث‎
осман. Selîm-i sâlis‎
Народився 24 грудня 1761(1761-12-24)[1][2][…]
Стамбул, Османська імперія
Помер 29 липня 1808(1808-07-29)[3] (46 років)
Константинополь
·Різана рана
Поховання Стамбул
Країна Османська імперія
 Туреччина[4]
Діяльність Султан
Знання мов османська[5]
Посада султан
Конфесія сунізм
Рід Османи
Батько Мустафа III
Мати Міхрішах Султан
Брати, сестри Хатідже Султан і Еміне Султанаd
У шлюбі з Safizar Kadınd, unnamed senior consort of Selim IIId, Zibifer Kadınd, Tabısafa Kadınd, Refet Kadınd, Nuruşems Kadınd і Hüsnümah Kadınd
Автограф

Біографія

Народився у Стамбулі. Одержав добру освіту. Ще до вступу на престол цікавився військовою справою та наукою в європейських країнах. Намагався вивчити причини кризових явищ у внутрішньому розвитку Османської імперії і дійшов висновку про необхідність проведення реформ, які б порятували країну від кризи. За його дорученням невелика група представників знаті підготувала і частково реалізувала програму перетворень («нізам-і джедіт»).

У 1793 видав указ про створення нової армії, що формувалась за європейським зразком. Багато зробив для розвитку військового флоту, артилерії. Запросив велику кількість європейських інженерів, майстрів та інструкторів. У 1792-93 розширив морське інженерне та відкрив сухопутне інженерне училище у Стамбулі.

В 1795 у м. Ускюдар за розпорядженням султана збудовано велику друкарню, де видавались праці європейських авторів з математики, військової справи та інших галузей знань.

За правління Селіма III Османська імперія вела війну з Росією у 1787-91 та розпочала війну 1806-12. За умовами Ясського мирного договору 1791 Османська імперія визнала приєднання Криму та південноукраїнських земель між Півд. Бугом і Дністром до Російської імперії. За Селіма III у османських володіннях існувала Задунайська Січ. Реформи Селіма III не дали значних результатів (на 1804 чисельність нової армії не перевершувала 12 тис. чоловік), але викликали опір і відкриту протидію феодально-клерикальної реакції на чолі з улемами (мусульманські теологи). Знаряддям та опорою опозиції став яничарський корпус. 25 травня 1807 розпочалося повстання ямаків — солдатів допоміжних військ, і 29 травня 1807 Селім III зрікся престолу. У 1808 його вбили.

Джерела та література
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. https://www.britannica.com/biography/Selim-III
  4. LIBRIS — 2013.
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.