Семочко Сергій Олексійович

Сергій Олексійович Семочко (1 листопада 1972(19721101), Ялта) — генерал-майор, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України (31.07.2018 — 12.04.2019), начальник ГУ СБУ у Києві та області (2017—2018), начальник ГУ контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (2015—2017).

Семочко Сергій Олексійович
генерал-майор
Загальна інформація
Народження 1 листопада 1972(1972-11-01) (49 років)
Ялта, Кримська область, Українська РСР
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ Служба безпеки України

Життєпис

В органах державної безпеки — з часу створення Служби безпеки України.

У січні 2018 року Семочко подав позов до СБУ з вимогою «визнання протиправними та скасування наказу від 15.12.2017 № 1528-ос, дисциплінарного стягнення від 17.11.2017, визнання протиправним, неправдивим і таким, що не відповідає фактичним обставинам висновку від 04.11.2017 № 618, оскільки, на думку позивача, дисциплінарне стягнення на нього та його підлеглих накладено безпідставно, а висновки комісії зі службового розслідування є необґрунтованими»..[1]

Розслідування, справа про незаконне збагачення

3 жовтня 2018 року вийшов сюжет журналістки Лесі Іванової «Розвідкою по нирках» для програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом». В сюжеті йшлося що родина Семочка отримала громадянство РФ і веде бізнес в тимчасово окупованому РФ Криму. За даними журналістів, вони виявили будинок, звідки щоранку Семочка забирає службовий автомобіль. Цей будинок було придбано 2016 року й оформлено на Тетяну Лисенко, яка, за припущеннями журналістів, є офіційною або цивільною дружиною Семочка[2].

Журналісти посилаються на дані ОРД[3], де в серпні 2018 було опублковано копії російських паспортів, виданих Тетяні Лисенко, її донці Анастасії і зятю Володимиру Котону. Дати народження також збігалися. Видання називає Лисенко дружиною Семочка та стверджує, що Семочко має 8 родичів із підозрами на громадянство РФ[2].

3 жовтня 2018 року НАБУ відкрило справу про незаконне збагачення стосовно Семочка.[4]

4 жовтня 2018 на сайті bihus.info розміщено статтю, що Київське СБУ у травні 2018 (під керівництвом Семочка) вимагало оригінал аудиту ПриватБанку, екс-власник якого Геннадій Боголюбов — друг родини Семочка.[5]

16 жовтня, через два тижні після виходу розслідування «Розвідкою по нирках», Семочко виступив у програмі «Стежками війни» на телеканалі ZIK, де 15 хвилин спростував факти з розслідування[6].

У квітні 2021 року Семочко виграв суд у bihus.info, що спростував[7] результати свого розслідування. Суд визнав сюжет Лесі Іванової для програми «Наші гроші» наклепом і дійшов висновку, що відсутні дані щодо причетності Семочка до хабарництва або про незаконність перевірок ГУ КЗЕ СБУ щодо постачальників медпрепаратів. Також суд не знайшов підтвердження інформації про наявність у членів сім'ї Семочко майна на $8 млн, бізнесу в тимчасово окупованому Криму й російських паспортів[8].

Після цього депутат Бужанський запропонував забрати премію «Честь професії», яку було видано журналістці Лесі Івановій за це розслідування.[9]

Суспільний резонанс

Як заявила блогер Лариса Волошина: «Президент, голова СБУ, голова зовнішньої розвідки, члени парламентського комітету та його члени. Спроба перевести ситуацію у площину корупції є нічим іншим, як намаганням приховати від суспільства стан, в якому знаходиться безпека країни. Я зараз не стверджую про вину чи невинність пана Семочка. Єдине, що цікавить, так це відсутність реакції, яка б свідчила, що хвора система намагається очиститися, що у України є спецслужби, що національна безпека — то не порожнє гасло».[10]

Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в інтерв'ю телеканалу «Прямий» заявив: «Я не хочу стверджувати, що Семочко — святий чи ні, але це ж публічна дискредитація нашої Зовнішньої розвідки. Ми ж всі розуміємо, що 90 % гучних справ закінчуються просто нічим». Також він нагадав, що «на момент окупації, на території Криму було 1619 співробітників СБУ, з них 87 % виявилися зрадниками… 212 залишилися відданими присязі, серед них Семочко».[11]

Звільнення

12 квітня 2019 року Указом Президента Порошенка звільнений з посади.[12][13] 23 травня 2019 року Семочко подав позовну заяву до суду, у якій стверджував незаконність звільнення. Заяву було відхилено судом через прострочення місячного строку та відсутність доказів поважної причини, через яку заява не була подана вчасно.[14] Адвокати Семочка переконали суд у поважності прострочення терміну заяви, оскільки з 8 по 22 квітня Семочко був у лікарняній відпустці, після чого суд відкрив провадження у справі.[15] Згідно з ч. 4 ст 40 КЗпП України[16].

16 серпня 2021 року Семочко виграв суд і поновився на посаді заступника голови СЗР, Окружний адміністративний суд Києва задовольнив його позов[17].

Примітки
  1. Глава СБУ Киева и Киевской области судится с центральным аппаратом спецслужбы. kievvlast.com.ua (рос.). Процитовано 6 лютого 2018.
  2. Більшість родичів новопризначеного замголови Служби зовнішньої розвідки – з російськими паспортами. Drupal (укр.). Процитовано 19 травня 2019.
  3. ОРД: Російський шпигун в Службі зовнішньої розвідки України. ord-ua.com. Процитовано 19 травня 2019.
  4. НАБУ: стосовно першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки відкрите провадження // Радіо Свобода, 03 Жовтень 2018, 20:02
  5. Під керівництвом скандального Семочка Київське СБУ вимагало оригінал аудиту ПриватБанку, екс-власник якого — друг Семочка // 4 жовтня 2018, Леся Іванова (автор розслідування про російські паспорти і мільйонну нерухомість родини Семочка}
  6. Інтерв'ю Семочка: скільки разів збрехав розвідник (фактчек) - Bihus.Info. Bihus.Info. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
  7. Журналістка проекту bigus.info Леся Іванова спростувала своє розслідування (uk-UA). Процитовано 8 вересня 2021.
  8. "Бигус Инфо" проиграл суд Семочко: расследование против экс-разведчика признано клеветой. ВЕСТИ (рос.). 26 березня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  9. Семочко выиграл суд у Бигуса: журналисты опровергли свое расследование против экс-разведчика — DSnews.ua. www.dsnews.ua (рос.). 16 квітня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  10. Скандал в СБУ: зловісний сигнал // Газета «День», Лариса Волошина, 5 жовтня 2018, 23:05
  11. Мустафа Джемілєв розповів про зрадників в СБУ і про порожній піар правоохоронців
  12. Указ Президента України №-143/2019 від 12.4.2019
  13. Порошенко звільнив Семочка. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 серпня 2021.
  14. Рішення Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень від 30.05.2019.
  15. Рішення Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень від 13.06.2019.
  16. Ст. 40 КЗпП України про розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
  17. Семочко виграв суд і поновився на посаді заступника голови СЗР. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 серпня 2021.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.