Окружний адміністративний суд міста Києва

Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає справи, пов'язані з суперечками фізичних або юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Саме в адміністративних судах розглядають спори, пов'язані із публічною службою.

Правовий захист, що забезпечують адміністративні суди, спрямований не на покарання протиправної поведінки, а на поновлення законного стану. Пріоритети адміністративної юстиції полягають у сфері захисту прав громадянина, а не держави, що має сприяти зростанню довіри до судової влади в країні.

Указом Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» від 16.11.2004 № 1417/2004 був утворений Окружний адміністративний суд міста Києва.

 21 січня 2020 року відбулись збори суддів Окружного адміністративного суду міста Києва на яких, шляхом таємного голосування, було обрано голову суду. 39 із 42 присутніх суддів віддали свій голос за Павла Вовка.

• Голова суду — Вовк Павло Вячеславович
• Заступник голови суду — Аблов Євгеній Валерійович
• Заступник голови суду — Келеберда Володимир Іванович

Відповідно до  Наказу Державної судової адміністрації України від  08.08.2017 № 841 кількісний склад  суддів  Окружного адміністративного суду міста Києва  становить 49 одиниць.

Суд розташований в будівлях за адресами:

• вулиця Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1 (керівництво суду, канцелярія, судді, помічники суддів, секретарі);
• вулиця Велика Васильківська, 81а (Судді, помічники та секретарі суддів)

У серпні 2019 року голові Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) Павлу Вовку, який очолює суд з 2010 року, та трьом його колегам вручили підозри у скоєнні злочинів. Їх, зокрема, звинувачували в організації перешкоджання діяльності судових органів влади та втручання в їхню діяльність. Голова суду ВОВК, оприлюднену НАБУ інформацію, назвав «монтажем», а справу проти нього — політичною. Тоді Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити.

В липні 2020 року року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) разом зі Службою безпеки України (СБУ) заявили, що викрили систему керованого правосуддя, яке використовувалося головою ОАСК для особистого збагачення, а також як інструмент захоплення влади у судовій системі.[4] Вовк заявив, що не має наміру йти з посади після скандалу з плівками, а записи розмов назвав сфальсифікованими.

Громадська організація «Центр протидії корупції» (ЦПК) вимагає відставки Павла Вовка з посади голови ОАСК через так звані «плівки Вовка». ЦПК також вважає, що необхідно розпустити ОАСК через низьку довіру до справедливості винесених у цьому суді рішень та передати його справи іншим судам. Вовк заявив, що вважає посіпаками різного роду громадські організації, що підтримують «корупціонера з НАБУ»[5].

У  вересні 2020 року Вища рада правосуддя (ВРП) відмовилася відстороняти Вовка від керування Окружним адміністративним судом міста Києва, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного. Відповідне клопотання повернули Венедиктовій. У березні 2021 Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що з самого початку не бачила судової перспективи у справі щодо голови Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) Павла Вовка. Вона зазначила, що не може «приволокти» суддю Вовка до суду[6].

У березні 2021 року у ЗМІ[7] з'явилась інформація, що в Офісі президента підготували законопроєкт про ліквідацію ОАСК та Київського окружного адмінсуду.  Замість цих двох установ пропонується створити Окружний адміністративний суд Київської області та міста Києва. У пояснювальній записці до проєкту йдеться, що його розробили «з метою оптимізації видатків державного бюджету». Натомість голова суду Павло Вовк заявив, що у питаннях реформування судової влади потрібно рухатись своїм шляхом — без пафосу та експериментів[8].

• Що таке київський Окружний адміністративний суд і що з ним робити / Укрінформ, 24.04.2019