Луценко Ігор Вікторович

Народився в родині лікарів. В 2002 році здобув диплом магістра у EERC (Київська школа економіки).

Колишній консультант Міжнародного центру перспективних досліджень, екс-редактор секції журналу «Компаньйон», екс-редактор секції «Большие деньги» журналу «Власть денег», екс-редактор секції «Бізнес» журналу «Корреспондент», колишній головний редактор «Економічної правди»[3], журналіст інтернет-видання «Українська правда».

Луценко є одним із засновників та активістів громадського руху «Збережи старий Київ»[4]. Зареєстрований незалежним кандидатом на виборах до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року у 223 виборчому окрузі (Шевченківський район Києва). Зняв свою кандидатуру на користь Юрія Левченка від ВО «Свобода».[5]

Під час подій Євромайдану був заступником коменданта протестного табору в Києві. Був членом Ради народного об'єднання «Майдан», список якої Турчинов оголосив 22 грудня 2013 року[6][7][8][9]. Тоді ж повідомив, що

запровадження співголів народного об'єднання «Майдан» не обговорювалася і не погоджувалася на розширеному засіданні штабу Євромайдану[10].

Зранку 21 січня 2014 року Ігоря Луценка викрали невідомі з Жовтневої лікарні Києва разом із іншим активістом Юрієм Вербицьким. У міліції заявили, що його не затримували; знайомі Ігоря припускали, що його викрала Служба безпеки України.[11]

21 січня ввечері Ігор Луценко перебував у лікарні вже як пацієнт: у нього був струс мозку, вибитий зуб та підбите око. Невідомі побили його та Юрія Вербицького, яких вони допитували про фінансування та організацію Євромайдану. За словами журналіста Андрія Ковальова, потерпілого Луценка били ногами, він не може ходити, йому пошкодили ломом ногу.[12]

Станом на вересень 2014 року — боєць батальйону «Азов».

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України від партії «Батьківщина», голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

22 серпня 2020-го у ДБР заявили, що завершили розслідування вбивства Вербицького, заарештувавши двох осіб, що підозрюються у злочині. Їм також інкримінуються щонайменше 6 інших звинувачень[13][14].

16 квітня 2021 Бориспільський міськрайонний суд Київської області засудив до 9 років позбавлення волі Олександра Волкова, як одного з викрадачів Луценка та визнав винним у викраденні та вбивстві Вербицького. За словами Луценка, в СІЗО по цій справі перебувало троє осіб, крім них, під судом один – очно, інших два – заочно. Також він наголосив, що більшість викрадачів, організаторів і спонсорів цього злочину, зараз переховуються в РФ.[15] 8 серпня суд не продовжив запобіжний захід підозрюванм у викраденні та катуванні активістів, відтак, Сергій Мисливий та Іван Новотний вийшли на свободу.[16]

• 

  ВРУ 2016
  14 липня 2016 року відзначився тим, що запустив у сесійному залі Верховної Ради квадрокоптер[17].
• У жовтні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб передав до Національне антикорупційне бюро України матеріали щодо можливого кримінального правопорушення, здійсненого Ігорем Луценком у 2015 році: виведення 750 тис. грн. з банку «Київська Русь», який перебував в процесі банкрутства.[18]

• Блог на Українській правді
• Активістів Ігоря Луценка, Олексія Германа та Єгора Соболєва випустили на свободу // «Високий Замок», 22 серпня 2013 року 14:35
• Привид київської революції^{[недоступне посилання з червня 2019]}, Дзеркало Тижня
• Катування у лісі та допити про Майдан: викрадення Ігоря Луценка // «Бліц-Інфо», 22.01.2014 12:43
• МВС заявляє, що знайдено катів і замовників викрадення Ігоря Луценко і Юрія Вербицького // «Телекритика», 20.08.2014 18:19