Сенусертанх

Сенусертанх (д/н — бл. 1875 роки до н. е.) давньоєгипетський діяч часів з XII династії, верховний жрець Птаха часів фараонів Сенусерта I та Аменемхета II.

Сенусертанх
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 1956—1875 роки до н. е., 
XII династія
Попередник Птахемхеб
Наступник Сехотепібраанх I
Тронне ім'я (преномен): Wr-ḫrp-ḥmwt-m-prwj — Вер-череп-хемут-ем-перуї —
«Найбільший начальник ремісників»

Власне ім'я (номен): S n Wsrt ˁnh — Сен-Восрет-Анх —
«Людина Восрета здатна жити»

 




 





Помер бл. 1875 роки до н. е.

Життєпис

Походив зі жрецького роду. Розпочав кар'єру за фараона Аменемхета I. Обіймав посади писаря в архіві храму Птаха, пророка (жерця) Птаха і Сокар в Мемфісі, жерцем-читачем священних текстів. Згодом обійняв посаду жерця, відповідального за поховальні та божественні церемонії. Потім стає настоятелем Будинку життя.

За фараона Сенусерта I обійняв посаду верховного жерця Птаха та головою Великого Будинку. Стає начальником усіх робіт, тобто головним архітектором, а також начальником над скульпторами. Його вплив був значущим. Зрештою отримав високий аристократичний титул іри-пата. Помер наприкінці правління фараона Аменемхета II.

Поховано в мастабі біля піраміди Сенусрета I в Ель-Лішті. Відкрита у 1933 році. На той час практично повністю знищена, знайдено лише скульптуру Сенусертанха. Зберігається у Музеї мистецтв Метрополітен (США).

Джерела

  • Charles Maystre, Les Grands prêtres de Ptah de Memphis, Freiburg, Orbis biblicus et orientalis — Universitätsverlag, 1992
  • Dieter Arnold: Middle Kingdom Tomb Architecture at Lisht (= Publications of The Metropolitan Museum of Art. Egyptian Expedition. Vol. 28). Metropolitan Museum of Art u. a., New York NY u. a. 2008, ISBN 978-1-58839-194-0, S. 13–24, Taf. 2–25
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.