Сербська епічна народна поезія

Сербська епічна народна поезія — це форма епічної поезії (пісень), створена сербами, яка походить від сучасної Сербії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Македонії та Чорногорії. Основні цикли були створені невідомими сербськими авторами між XIV і XIX століттями. Вони в значній мірі пов'язані з історичними подіями та особистостями. Зазвичай поеми читаються речитативом у супроводі гуслі.

Сербська епічна народна поезія сприяла розвитку сербської національної самосвідомості[1]. Цикли віршів про Марко Мрнявчевича, гайдуків і ускоків надихали сербів, на відновлення свободи та їх героїчного минулого[1]. Гайдуки розглядаються як невід'ємна частина національної ідентичності; в оповіданнях гайдуки були героями: вони грали роль сербської еліти під час правління Османської імперії, захищали сербів від османського загарбання, готувалися до національного визволення і сприяли Сербської революції[2].

Історія

Один із ранніх записів сербської епічної поеми — це фрагмент пісні бугарштіци 1497 року про полонення Яноша Гуньяді Джураджем Бранковичем[3][4]. Відомо, що серби співали на гуслях в період Османської імперії. Відомі сербські виконавці грали при польських королівських дворах в 16-м і 17-м століттях, і пізніше в Україні та на Угорщині[5]. Угорський історик Себастьян Тіноді писав в 1554 році, що «тут в Угорщині багато гравців на гуслях, але нікого немає краще в сербському стилі, ніж Дімітріє Караман». Він описав виступ Карамана перед турецьким лордом Улуманом у 1551 році в Липові: гусляр тримав гуслі між колін, його виконання було надзвичайно емоційним з сумним виразом обличчя [6]. Історик і поет Мацей Стрийковський (1547—1582) включив у свою хроніку 1582 року епічні вірші сербів, в яких йдеться про героїчну боротьбу їхніх предків з турками [7].

У 1824 році Вук Караджич відправив копію своєї колекції народних пісень Якобу Грімму, який був особливо в захваті від «Здания Скадара». Грімм перевів його на німецьку, і охарактеризував як «одне з найбільш зворушливих віршів всіх часів і народів»[8] .

Більшість епічних віршів присвячені епосу османського загарбання і боротьбі за звільнення від нього. Завдяки зусиллям етнографа Вука Караджича, більшість із цих епосів були зібрані і опубліковані в книгах в першій половині і в середині XIX століття. Караджич записав ці поеми «з вуст народу». Сербська поезія була доброзичливо прийнята в Європі, оскільки збірки віршів вийшли в пік розквіту періоду романтизму. Якоб Грімм почав вивчати сербський, щоб читати вірші в оригіналі. Він написав детальний аналіз кожного нового збірника сербських епічних віршів. Завдяки Якобу Грімму і словенському Єрнею Копітар, сербська народна література знайшла своє місце в світовій літературі [9] .

Сербський епос користувався популярністю у Європі. Твори перекладали на інші мови Гете, Я. Грімм, Меріме, В. Скотт, О. Пушкін, А. Міцкевич.

Цикли

Сербська епічна поезія поділена на цикли:

  • Неісторичний цикл (серб. Неисторијски циклус) — вірші про слов'янської міфології, зокрема про драконів і німф;
  • Докосівський цикл (серб. Преткосовски циклус) — вірші про події, які відбувалися напередодні битви на Косовому полі, героями якого є представники династій Неманичів і Мрнявчевічей;
  • Косовський цикл (серб. Косовски циклус) — вірші про події, які відбулися безпосередньо перед і після битви на Косовому полі, ;
  • Цикл Марко Мрнявчевича (серб. циклус Краљевића Марка) — вірші, які описують героїчні подвиги Марко Кралевіч в боротьбі з турками;
  • Післякосовский цикл (серб.Покосовски циклус) — вірші про події після битви;
  • Цикл гайдуків і ускоків (серб. Хајдучке и ускочке песме) — вірші про боротьбу проти турецького ярма, опис набігів гайдуків та ускоків на турків (XVI—XVII ст.);
  • Вірші про звільнення Сербії і Чорногорії (серб. Песме о ослобођењу Србије и Црне Горе) — вірші про XIX століття про бої проти османів.

Сербська епічна народна поезія в українській літературі

Перші переклади сербських віршів зі збірки В. Караджича були опубліковані у 1837 р., їх здійснили М. Шашкевич та Я. Головацький. Пізніше перекладами займалися такі видатні постаті як: М. Старицький, О. Барвінський, І. Франко, М. Бучинський та ін.

Використовував мотиви народнопісенної творчості сербів Т. Шевченка, що проглядається у вірші «Подражаніє сербському».

Михайло Старицький опублікував першу книгу, яка складалася із перекладів сербських творів «Сербські народні думи і пісні» (1876 р.).

Переклади сербських епічних віршів І. Франка були надруковані в журналі «Житє і слово» та у книжці «Читанка руська для другої кляси шкіл середніх». Серед українських поетів/перекладачів пісенного епосу сербського народу, тільки він додержувався метричної будови оригіналу.[10] Іван Якович переклав тринадцять творів із сербської народної поезії, зокрема: «Мати святого Петра», «Найбільші гріхи», «Невдячні сини», «Жінка багатого Гавана».[11]

А. Метлинський у 1839 р. видав збірку «Думи і пісні та ще дещо», в якій є цикл «Луна із Сербії», в якому містяться переклади сербських пісень В. Караджича.

У сербському епосі Максим Рильський бачив багато спільного з українськими думами та піснями.

Його збірка «Сербські епічні пісні» видана 1962 р., натхненням для якої стала поїздка до Югославії у 1945 р. Книга нараховує в собі 17 перекладів сербських епічних пісень.[12][13]

Книжки Караджича з собою я привіз, Вони Старицького колись духотворили, В них стільки мужності і благородних сліз, В них стільки ніжності, і глибини, і сили!

Книга «Сербська народна поезія», впорядкована Л. Первомайським і М. Рильським надрукована в 1955 році, вважається одною із найкращих, серед перекладів сербських народних пісень. До неї увійшли переклади сербських творів М.Рильського, Л. Первомайського, І. Франка та М. Старицького. Подані у виданні пісні охоплюють всі цикли сербської епічної поезії.[14]

Також перекладами сербських народних пісень займався Я. Шпрота. У 1956 році вийшла його збірка «Дубове листя», де в розділі «Із сербського епосу», розміщено такі переклади: «Марко і віла», «Марко і Лютіця Богдан», «Марко Королевич і орел», «Смерть воєводи Приєзда» і «Джюрджева Ірина».

Література

  • Половинкин И. Н. Сербская народная поэзия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Bjeladinović-Jergić, Jasna (2001). Зборник Етнографског музеја у Београду: 1901-2001. Етнографски музеј. с. 489–.
  • Dragnich, Alex N. (1994). Serbia's Historical Heritage. East European Monographs. ISBN 978-0-88033-244-6.
  • Georgijević, Krešimir (2003) [1936]. Српскохрватска народна песма у пољској књижевности: Студија из упоредне историје словенских књижевности. Belgrade: Rastko; Српска краљевска академија.
  • Ling, Jan (1997). Narrative Song in the Balkans. A History of European Folk Music. University Rochester Press. с. 86–90. ISBN 978-1-878822-77-2.
  • Milošević-Đorđević, Nada (1995). The oral tradition. The history of Serbian Culture. Rastko.
  • Petrović, Sonja (2008). Oral and Written Art Forms in Serbian Medieval Literature. У Mundal, Else; Wellendorf, Jonas. Oral Art Forms and Their Passage Into Writing. Museum Tusculanum Press. с. 85–108. ISBN 978-87-635-0504-8.
  • Popovic, Tanya (1988). Prince Marko: The Hero of South Slavic Epics. Syracuse University Press. ISBN 978-0-8156-2444-8.
  • Сербські фольклор і література в українських перекладах та дослідженнях, 1837-2004 : матеріали до бібліографії / уклад. Д. Айдачич [та ін.]; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]; Національна академія наук України (Київ), Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ). – 267 с.
  • Багата мовна палітра Максима Рильського (на матеріалі перекладів сербських народних пісень) / М. В. Гуць // Слов'янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 44-77. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
  • Карацуба М.Перші українські переклади з народної поетичної творчості південних слов'ян / М. Карацуба // Слов'янський світ. — 2015. — Вип. 14. — С. 101—114.
  • Перлина сербського епосу (народна пісня «Дівчина Косовка» в українських перекладах) / М. В. Гуць // Слов'янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 104—116.
  • Вук Караджич і українська фольклористика // Вуков зборник. Српска академија наука и уметности. — Београд: Научно дело, 1966. — С. 261—288

Примітки

  1. Dragnich, 1994, pp. 29–30.
  2. M., Naimark, Norman (2003). Yugoslavia and Its Historians : Understanding the Balkan Wars of the 1990s.. Palo Alto: Stanford University Press. ISBN 9780804780292. OCLC 923699721.
  3. Matica Srpska Review of Stage Art and Music. Matica. 2003. с. 109.
  4. Milošević-Đorđević, Nada (2001). Srpske narodne epske pesme i balade. Zavod za udžbenike i nastavna sredstva. с. 10. «Крајем XV века, 1497. године, појављује се за сада први познати запис од десет бугарштичких стихова, које је у свом епу забележио италијански ... Јанка, ердељског племића (чије је право име Јанош Хуњади) у тамници српског деспота Ђурђа Бранковића.»
  5. Pejovic, Roksanda (1995). Medieval music. The history of Serbian Culture. Rastko.
  6. Petrović, 2008, с. 100.
  7. Georgijević.
  8. Paul Rankov Radosavljevich. Who are the Slavs?: A Contribution to Race Psychology. — Badger, 1919. — P. 332.
  9. Milošević-Đorđević.
  10. Перлина сербського епосу (народна пісня «Дівчина Косовка» в українських перекладах) / М. В. Гуць // Слов'янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 104—116.
  11. Карацуба М.Перші українські переклади з народної поетичної творчості південних слов'ян / М. Карацуба // Слов'янський світ. — 2015. — Вип. 14. — С. 101—114.
  12. Багата мовна палітра Максима Рильського (на матеріалі перекладів сербських народних пісень) / М. В. Гуць // Слов'янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 9. — С. 44-77. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
  13. Максим Рильський, Зимові записи, К., 1964, стор. 35-37.
  14. Вук Караджич і українська фольклористика // Вуков зборник. Српска академија наука и уметности. — Београд: Научно дело, 1966. — С. 261—288
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.