Сердюк Ігор Олександрович
Сердюк Ігор Олександрович (*30 квітня 1983 року, м. Хорол, Полтавська область, УРСР) — доктор історичних наук, науковець, педагог[2].
Сердюк Ігор Олександрович | |
---|---|
Народився |
30 квітня 1983 (38 років) або 1983[1] Хорол, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
Галузь | історія |
Заклад | Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка |
Ступінь | кандидат історичних наук |
Науковий керівник | Волошин Юрій Володимирович |
Біографія
Народився 30 квітня 1983 року в місті Хорол на Полтавщині в сім'ї викладача. У 2000 році закінчив міську ЗОШ № 1. У 2006 році закінчив Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка (історичний факультет). Згодом у Києво-Могилянській Академії захистив дисертаційне дослідження на тему «Населення полкових міст Лівобережної України середини XVIII ст.: історико-демографічний вимір (на прикладі Ніжина, Переяслава й Стародуба)» (2010 рік). Науковий керівник — професор Юрій Волошин[3]. Викладав у школі № 26 м. Кременчук, у ПДАА. З 2009 року працює у ПНПУ. Викладає історію України та спеціальні історичні дисципліни. Докторська дисертація «Дитина й дитинство в Гетьманщині: соціально-історичний та історико-антропологічний виміри» (науковий консультант — професор Юрій Волошин) захищена в 2018 році у Спецраді Запорізького національного університету.
Є одним із провідним науковців в Україні, що розробляють ряд тем у галузі історичної демографії[4]. Неодноразово давав відкриті лекції та презентації з історичної демографії у вишах[5] та наукових закладах України[6].
Стипендіат Міжнародної Асоціації Гуманітаріїв 2010—2011 рр.[7].
І. Сердюк є відомим на Полтавщині спортивним туристом. Більше 10 років захоплюється спортивними походами переважно в гірські райони колишнього СРСР. Йому вдалося відвідати найвіддаленіші точки нашої планети. Серед них — Заполяр'я, Алтай, Забайкалля, Паміро-Алай, Кавказ, Карпати та інші регіони[8].
Основні праці
Сфера наукових інтересів: історична демографія та урбаністика Гетьманщини, останнім часом працює над вивченням дитини і дитинства в української традиційному суспільстві. Автор численних наукових праць (статей, монографій)[9], серед яких:
- Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьманщини другої половини XVIII ст. Полтава: АСМІ, 2011. 304 с.
- Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 рр. як джерело для вивчення історико-демографічних характеристик міського населення Гетьманщини // Гістарычная ўрбаністыка: асновы метадалогіі і крыніцазнаўчая база: зб. навук. арт. / ГрДУ імя Я.Купалы; рэдкал. І. В. Соркіна (адк. рэд.) [і інш.]. Гродна: ГрДУ, 2012. С.139–147.
- Рец. на: Володимир Маслійчук. Дітозгубництво на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. Харків: Харківський приватний музей міської садиби. 2008. 128 с. ISBN 978-966-7713-059. // AB Imperio. 2011. № 1. С. 362—369.
- Дитяча смертність в містечку Яреськи Миргородського полку (за даними метричних книг другої половини XVIII ст.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2011. № 982: Сер. Історія. Вип.44. Спеціальний випуск. С.61–71.
- Населення літнього віку у містах Гетьманщини (за даними Румянцевського опису 1765—1769 рр.) // Соціум. Альманах соціальної історії. Вип.9. К., 2010. С. 56–66.
- Повторні шлюби в Гетьманщині у другій половині XVIII ст. (за даними метричної книги Христорождественської церкви містечка Яреськи Миргородського полку) // Краєзнавство. К., 2010. Ч. 3–4. С.47–55.
- Баба-повитуха в населені ранньомодерного міста (за даними статистичних джерел) // Краєзнавство. 2009. № 3–4. С.214–221.
- Румянцевская опись 1765—1769 г.г. как источник по демографической истории русского купечества в городах Малороссии // Историческая демография. — Москва — Сыктывкар, 2009. № 3 (4). С.19–22.
- «Без заплаты, на харчах и одежи хозяйскихъ»: діти в населенні Лівобережного українського лівобережного міста XVIII ст. // Краєзнавство. 2009. № 1–2. С.196–204.
- Структура населення міста Переяслава за матеріалами Генерального опису 1765—1769 р.р. (історико-демографічний аналіз) // Київська старовина. 2008. № 6. С.3–21.
- Сердюк, Ігор. Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVІІІ ст. / науковий редактор Юрій Волошин. — К. : К.І.С., 2018. — 456 с. — ISBN 978-617-684-206-4.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Кафедра історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка
- Сердюк І. О. Полкові міста Лівобережної України середини XVIII ст.: історико-демографічний вимір (на прикладі Ніжина, Переяслава й Стародуба): автореф. дис … канд. іст. наук. — К. : Б.в., 2010. — 20 с.
- Сайт Historians.in.ua. Ігор Сердюк
- Семінар «Полкові та сотенні центри Гетьманщини XVIII ст.: міста чи великі села?»
- Альона В'язнікова, Олексій Гнипа. Про історію життя простих людей (школярів, жебраків, козаків, гончарів), які жили у Полтаві у 18 столітті відтепер можна дізнатися більше
- Міжнародна Асоціація Гуманітаріїв (МАГ). Переможці конкурсу 2010—2011 р.[недоступне посилання з липня 2019]
- Юлія Іващенко. Сьогодні усі поціновувачів активного відпочинку відзначають Всесвітній день туризму
- Ігор Сердюк. Бібліотека ЧТИВО