Паміро-Алай
Паміро-Алай — гірська система на південному сході Середньої Азії на південь від Ферганської долини і на північ від верхів'їв Амудар'ї. Адміністративно розташована на території Таджикистану, частково — у Киргизстані (на північному сході), Узбекистані (на заході) і Туркменістані (на південному заході); східний і частково південний край заходить в Китай і Афганістан. Складається з трьох основних частин: Гіссаро-Алай, Таджицька депресія та Памір.
Північними хребтами Паміро-Алаю є Алайський і Туркестанський, які оздоблюють з півдня Ферганську долину. Від лінії цих хребтів в районі Матчинського гірського вузла (висоти понад 5600 м) відходить Зеравшанський хребет, який тягнеться на захід південніше Зеравшану . Для цих трьох хребтів характерні зубчасті пасма, гострі вершини , гірськольодовикові форми рельєфу. Від Зеравшанского хребта з південного боку відходить потужний Гіссарський хребет.
На південь від Гіссарського хребта розташовується Таджицька депресія, в якій знаходиться безліч порівняно невисоких складчастих хребтів, що протягуються з північного сходу на південний захід і південь-південний захід, в плані злегка вигнутих і звернених опуклістю на північний захід.
Паміро-Алай — найбільша область гірського заледеніння: тут налічується більше 10600 льодовиків на площі 9820 км².
Дивись також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.