Середземноморська ліга

Громадянська війна в Іспанії, яка почалася в липні 1936 року, розділила Іспанію. Кілька клубів Ла Ліги, в тому числі «Севілья», «Реал Бетіс», «Реал Сосьєдад», «Атлетік Більбао», Сельта і «Депортиво» (Ла-Корунья), опинились в районах, що перебували під контролем Франсіско Франко. Республіканці ж контролювали три великі міста — Мадрид, Барселону і Валенсію з навколишніми територіями, зокрема великою частиною узбережжя Леванте. В результаті цього розділу Ла Ліга була припинена. Однак наприкінці 1936 року в республіканських областях були утворені регіональні ліги. Так у чемпіонаті Леванте взяли участь команди з Валенсії і Мурсії — «Валенсія», «Леванте», «Хімнастіко», «Еркулес», «Мурсія» і «Картахена». «Валенсія» з 13 очками стала переможцем турніру. А в чемпіонаті Каталонії взяли участь «Еспаньйол», «Барселона», «Жирона», «Гранольерс», «Сабадель» і «Бадалона». «Еспаньйол» з 14 очками став чемпіоном Каталонії.

Учасники середземноморської ліги

Незабаром Республіканські цивільні влади організували об'єднану середземноморську лігу як альтернативу Ла Лізі. Планувалось, що в чемпіонаті візьмуть участь всі дванадцять команд з обох чемпіонаті. Однак «Еркулес», «Мурсія» і «Картахена» відмовилися від участі через бойові дії біля їх міст. Щоб вирівняти баланс між команд з Каталонії і Леванте, клуби «Сабадель» і «Бадалона» були також виключені з турніру, а як четвертий клуб з Леванте був запрошений аматорський клуб «Атлетік Кастельйон». Незважаючи на те, що Мадрид знаходився в республіканській зоні, ні «Мадрид», ні «Атлетик» не увійшов в новоутворену Лігу.

Ліга пройшла в січні-травні 1937 року. Після 14 ігор «Барселона», здобувши лише 7 перемог, стала чемпіоном, обійшовши на одне очка «Еспаньйол», який зайняв друге місце.

[1]