Середземноморський ялицевий степ Високого Атласу
Середземноморський ялицевий степ Високого Атласу — екорегіон гірських луків і чагарників у Марокко. Простягається вздовж хребта Високого Атласу, що є північно-західною складовою Атлаських гір.
Біом | Гірські луки та чагарники |
---|---|
Статус збереження | Вразливий[1] |
Межі | Середземноморські хвойні та мішані ліси, Середземноморські рідколісся та ліси |
Площа | 6,328 |
Країни | Марокко |
Охороняється | 1,682 км² (27)[2] |
Екорегіон позначено фіолетовим |
Географія
Екорегіон покриває висоти 2700 — 4167 м над рівнем моря на Тубкалі, що є найвищою вершиною Північної Африки. [3]
Клімат
Екорегіон має помірний гірський клімат. Середньорічна кількість опадів коливається від 200 до 600 мм, а в найвологіших районах до 1000 мм. На північних схилах, як правило, прохолодніше і вологіше, а сніг може зберігатися до семи місяців вище 3500 метрів. Схили, що виходять на південь, зазвичай сухішіі і зазнають вплив суховіїв із Сахари. [3]
Флора
Рідколісся з ялівцю (Juniperus thurifera) та вічнозелених дібров (Quercus ilex) є характерною спільнотою рослин, що простягається до лінії дерев приблизно на висоту 3200 м. Cupressus atlantica, що знаходиться під загрозою зникнення, наразі скоротилось до кілька сотень дерев, розкиданих у західній частині ареалу. Землю покривають колючі та подушковидні чагарники, зокрема Cytisus balansae, Erinacea anthylis, Prunus prostrata та Astragalus armatus. [3]
Найгустіші ліси дубів і ялівців мають підлісок із тіньолюбних чагарників, а саме: Fraxinus dimorpha, Lonicera arborea, Crataegus lacinata, Buxus sempervirens і Berberis vulgaris australis, Juniperaxy herbadenera, Helrusea eerbanera, Helupera eerbaniea eerbainera, Festuca triflora, Festuca rubra. [3]
Відкриті луки покривають хребти і простягаються від лінії дерев до вершин, перемежовуються ділянками голих скель. Ці високогірні луки пристосовані до сильних вітрів і альпійських умов, і представлені: Avena montana, Festuca mairei, Festuca alpina і Ranunculus geraniifolius. [3]
На нижчих висотах ялівцеві та дубові ліси переходять у вічнозелені широколистяні ліси, які простягаються до 2800 метрів над рівнем моря на вологих північних схилах, а склерофітні хвойні ліси простягаються від 1500 метрів над рівнем моря до 3100 метрів на сухіших південних схилах. [3]
Фауна
Серед ссавців варто відзначити Pathera pardus panthera, Ammotragus lervia, Vulpes vulpes, Canis aureus, Sus scrofa, Atlantoxerus getulus, Herpestes ichneumon, Hystrix cristata, Mustela putorius.
Серед птахів варто відзначити: Prunella collaris, Monticola saxatilis, Apus caffer, Rhodopechys alienus, Eremophila alpestris atlas. [4]
Серед рептилій варто відзначити: Quedenfeldtia trachyblepharus, Quedenfeldtia moerens , Lacerta andreanskyi, Chalcides montanus, Vipera monticola. [3]
Заповідні території
- Національний парк Тубкаль
- національний парк Верхній Атлас.
Примітки
- Mediterranean High Atlas juniper steppe". Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- Dinerstein, Eric; Olson, David (June 2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience 67 (6): 534–545. PMC 5451287. PMID 28608869. doi:10.1093/biosci/bix014. Проігноровано невідомий параметр
|doi-access=
(довідка) Supplemental material 2 table S1b. - Burgess, Neil, Jennifer D'Amico Hales, Emma Underwood (2004). Terrestrial Ecoregions of Africa and Madagascar: A Conservation Assessment. Island Press, Washington DC.
- BirdLife International (2020) Important Bird Areas factsheet: Parc National de Toubkal. Downloaded from http://www.birdlife.org on 28/10/2020.