Сере (місто, Греція)

Сере[2][3] (грец. Σέρρες) місто в Греції, у периферії Центральна Македонія, столиця однойменного ному.

Сере
Σέρρες
Монастир святого Іоана Хрестителя
Сере
Координати: 41°05′ пн. ш. 23°33′ сх. д.
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Македонії і Фракії
Периферія Центральна Македонія
Периф. одиниця Серрес
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Македонія
 - Ном Серрес
Розташування на мапі ному
Уряд
 - мер Іоанніс Влахос
Площа
 - Повна 252,973 км²
Висота над р.м. 50 м 
Населення (2011[1])
 - Усього 76,240
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 621 xx
Телефонний код(и) 23210
Авто ΕΡ
Вебсайт: www.serres.gr

Походження назви

Перша документована згадка про місто зустрінена у працях Геродота під назвою Сіріс (грец. Σίρις), датована 5 століттям до нашої ери. Теопомп називає місто Сірра (грец. Σίρρα). Пізніше воно згадується як Сіре (у множині) римським істориком Тітом Лівієм. З тих пір ім'я міста вживалось у множині. Проте від 5 століття нашої ери назва набула вигляду Серрес. Місто також відоме як Сер у сербській та Сяр — болгарській мовах. За катаревусою назва звучить як Серре (грец. Σέῤῥαι). Османи називало місто Серез або Сіроз.

Історія

У Візантійську добу в Сері була побудована велика фортеця для озорони північного кордону імперії та стратегічно важливого перевалу Рупель на кордоні із Болгарією. Проте у 10 столітті болгарам вдалось захопити місто. Він був захоплений болгар в 10-му столітті. 1196 року у битві при Сере візантійське військо було вщент розбите армією болгарського правителя Івана Асеня І. Дев'ять років по тому у 1205 році болгарський правитель Калоян переміг поблизу Серреса армію Латинської імперії і остаточно включив місто до складу Болгарського царства. 1256 року місто було завойоване Нікейською імперією.

У середині 14 століття Сере завоювала Сербія 1345 року, і місто стало столицею сербського короля Стефана Душана. Душан з нагоди перемоги нід колишнім потужним візантійським містом проголосив себе імператором сербів і греків. Після його смерті 1356 року імперія розпалася і Серресом управляла імператриця Ольга, проте вже 1365 року вона була скинута Йованом Углешом.

Після Битва при Мариці 1371 року Візантія повернула Серрес. Однак вже в 1383 Османська імперія спромоглась завоювати місто, яке одразу було перетворене на центр провінції Румелія між 1383—1826 роками, згодом Фессалонікського вілаєту в період між 1826—1912 роками.

На початку 20 століття місто стало центром боротьби з Османським пануванням. 1903 року відбулось Ілінденське повстання. В ході Першої Балканської війни болгарська армія 6 листопада 1912 захопила Сере. Місто було майже цілком зруйноване болгарами і мало відбудовуватись наново. Під час Першої світової та Другої світової воєн місто також неодноразово окуповувалось болгарами.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.3 °C (79.3 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.9 °С (39 °F).[4]

Клімат Сере
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 8,1 10,6 14,6 19,6 25,3 29,9 32,1 31,6 28 21,2 13,7 9 20,3
Середня температура, °C 3,9 6,2 9,6 14,2 19,6 24,3 26,3 25,3 21,6 15,5 9,2 5 15,1
Середній мінімум, °C −0,1 1,3 3,9 7,7 12,5 16,5 18,4 17,7 14,3 9,8 4,6 1,1 9
Норма опадів, мм 32.1 40.6 33.2 37.6 47.7 40.7 29.1 30.2 20.7 38.3 50.7 47.6 448.5
Днів з дощем 8,2 8,7 9,3 9,4 10,5 6,7 5,3 5,5 4,3 6,4 8,6 8,5 91,4
Вологість повітря, % 77.1 71.7 68.1 63.2 59.8 53.8 51.7 54.5 59.5 69.6 76.8 80.2 65.5
Джерело: Weatherbase

Культура та спорт

За 10 км від міста Сере розташований жіночий монастир святого Іоана Хрестителя[5].

Міський футбольний клуб «Пансерраїкос» грає у Грецькій Суперлізі, серед його вихованців чемпіон Європи 2004 року Траянос Деллас.

Населення

РікНаселення
198146,317
199149,830
200156,145
201176.240

Персоналії

Міста-побратими

Країна Місто Герб міста
Болгарія Благоєвград

Болгарія Велико-Тирново

Болгарія Петрич

Франція Фосс

Ізраїль Ейлат

Примітки

Література

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.